Поиск

"Харьковстандартметрология" запретила реализацию трех партий питьевой воды

ГП "Харьковстандартметрология" провело проверку 8 предприятий Харьковской области, которые занимаются производством фасованной питьевой воды и осуществляют отпуск и продажу разливной питьевой воды: ЧФ "Галс", ООО "Фирма "Ордана", ЧП "Чугуевский завод минеральных вод", ООО "Эмрис и К", ООО "Усадьба М", ООО "Элбуд", ОАО "Шебелинская вода", ОАО "Завод "Березовские минеральные воды". Об этом сообщил "SQ" гендиректор "Харьковстандартметрологии" Михаил Буденный. Он отметил, что на указанных предприятиях было проверено 10,5 тыс. декалитров питьевой воды стоимостью 172,2 тыс.грн., из которых 1,28 тыс. декалитров на сумму 23,1 тыс.грн. по разным показателям не соответствовали требованиям нормативной документации (12,2% от общего количества). Нарушения требований нормативной документации или выпуск продукции неудовлетворительного качества были зафиксированы на 4 предприятиях.

Специалисты "Харьковстандартметрологии" провели анализ 14 образцов разных видов питьевой воды. По результатам испытаний продукции по органолептическим, физико-химическим и микробиологическим показателям все образцы соответствовали требованиям действующих нормативных документов.

В 4 партиях продукции выявлены следующие нарушения:отсутствие маркировки (по всем обязательным реквизитам, в том числе даты изготовления) воды питьевой "Аква Дива" на емкости, из которой происходит ее отпуск – разлив в тару потребителей ("Элбуд"); неудовлетворительная маркировка готовых изделий – дата изготовления продукции не читается, имеет нечеткий оттиск ("Завод "Березовские минеральные воды"); неудовлетворительное внешнее оформление питьевой воды, фасованной в бутылки, – деформация и перекосы этикеток на бутылках воды минеральной питьевой лечебно-столовой "Шебелинская" ("Шебелинская вода"); неудовлетворительная герметичность укупоривания партии питьевой воды "Ордана +" в потребительскую тару (фирма "Ордана").

По результатам проверок запрещена реализация 3 партий питьевой воды, в 4 случаях назначены штрафы в размере 7,3 тыс.грн., на 4 должностных лиц составлены протоколы об административном правонарушении в области стандартизации, 4 предприятиям выданы предписания об устранении выявленных нарушений.

По материалам: Адвокат-консалтінг

Завдяки СБ України до торгівельної мережі не потрапило понад 24 тисяч пляшок неякісної горілки

У Волинській області співробітники СБ України викрили та припинили незаконну діяльність міжрегіонального злочинного угруповання, яке виготовляло та збувало фальсифіковані горілчані напої.

Встановлено, що члени угруповання виготовляли алкогольну продукцію на підприємстві однієї з центральних областей України. Пляшки з необлікованою горілкою маркували підробленими акцизними марками та перевозили у Волинську область, де і збирались їх реалізовувати.

Співробітники СБ України виявили контрафактний товар на території луцького підприємства та вилучили понад 24 тисячі півлітрових пляшок підробленої горілки. Під час проведення експертизи встановлено, що виготовлена зловмисниками горілка на відповідає вимогам якості алкогольних напоїв і вони можуть бути шкідливими для життя і здоров'я громадян.

У квітні ц.р. СБ України за фатом незаконного виготовлення, зберігання, транспортування алкогольних напоїв з метою їх збуту вчинених організованою групою осіб порушено кримінальну справу за ч.1 ст.204 та ч.2 ст.216 Кримінального кодексу України.

За матеріалами: Адвокат-консалтінг

Колбаса с ртутью

Производство колбасных изделий - довольно небезопасный процесс, связанный с постоянным загрязнением окружающей среды вредной пылью и газами. С проверкой к производителю колбасных изделий, мясных деликатесов и полуфабрикатов - ООО "Гурман" - направилась инспектор отдела экологического контроля за использованием и охраной земель и недр Юлия Малиновская.

Входе проверки инспек­тору удалось установить, что предприятие в период с 01.10.08 по 26.11.08 осущест­вляло выбросы в атмосферу без специального разрешения. А между тем, выбросы от цехов по производству мясных из­делий представляют большую опасность. Так, например, ис­пользуемое на мясокомбинатах оборудование для опалки туш, голов, шерстных субпродуктов является источником выделе­ния оксида углерода, диоксида азота, сернистого ангидрида, аммиака и сажи. Помимо этого, колбасное производство осна­щено дымогенераторами, в ко­торых при сжигании дров или опилок лиственных пород дере­вьев вырабатывается дым для термокамер и автокоптилок. При обжарке и копчении колбасных изделий атмосфера загрязняет­ся оксидом углерода, диоксидом азота, сернистым ангидридом, твердыми частицами, аммиа­ком, фенолом ипролионовым альдегидом. В цехе технических фабрикатов, выпускающем мясо­костную муку, вредные вещества образуются в процессе разварки и сушки сырья в котлах. В вы­бросах содержатся органические соединения - продукты распада животного сырья: аммиак, серо­водород, этилмеркаптан, пропионовый альдегид, диметиламин, лентанол, валериановая кислота, диметилсульфид, ацетон, фенол, метилмеркаптан и костная пыль (пересчитывается на белок). Много загрязнений дает вспомогательное производство. Так, металлорежущие станки загряз­няют атмосферу оксидом железа и аэрозолем масла (или эмульсолом), деревообрабатывающие станки - древесной пылью.

Выбросами, опасными для людей и природы, перечень на­рушений природоохранного за­конодательства, производимых заводом, не закончился. Юлия Фарафонова увидела, как на открытой площадке в металли­ческом контейнере предприятие хранит отходы I класса опаснос­ти. Данный класс отходов назы­вается «чрезвычайно опасные», и чаще всего на предприятиях их представляют отработанные ртутьсодержащие лампы. Со­гласно украинскому законода­тельству, данные отходы долж­ны храниться в неповрежденных картонных, фанерных коробках, коробках из ДСП, полиэтилено­вых и бумажных мешках на спе­циальных стеллажах, и уж никак не в металлическом контейнере на открытой площадке.

Помимо этого, в ООО «Гур­ман» не ведется первичный учет количества, типа и со­става отходов, создающихся и хранящихся на предприятии, а прямо возле цеха по изготов­лению колбасных изделий на заасфальтированной площадке находится свалка твердых бы­товых отходов и металлолома.

Осталось поинтересоваться соблюдением процесса в "Салтовский мясокомбинат", "Харьковский мясокомбинат" и на "Волчанском мясокомбинате".

По материалам: Адвокат-консалтинг

Ліцензійне чи ні?

В період фінансової кризи перед громадянами України знов постало питання, яке набуло нової актуальності: «Який лазерний диск купити: ліцензійний за 60-80 грн. чи піратський (що містить в 10 разів більше інформації) за 25 грн?». Звісно, коли в кишенях залишається обмаль готівки, люди мимоволі зупиняються біля вуличних розповсюджувачів неякісної цифрової продукції і переглядають їхній асортимент. І це незважаючи на те, що в разі купівлі таких лазерних дисків ми не лише ризикуємо отримати неякісну продукцію, але й стаємо співучасниками злочину, що карається кримінальним законодавством. Тож, незважаючи на очевидну протиправність розповсюдження такого товару, цей бізнес в Україні лише процвітає, адже держава замість реального протистояння цьому явищу, лише імітує боротьбу зі злочинцями.

Дійсно, вітчизняне законодавство в даній сфері досить лояльне, а переслідування порушників права інтелектуальної власності не відпрацьоване належним чином. Особливо це стосується процесуальних норм. Неправомірне розповсюдження фільмів та музики через мережу інтернет в нашій країні взагалі стало повсякденним явищем. Це не дивно, адже чинне законодавство в цій сфері вже застаріло й давно не вдосконалюється. Зрозуміло одне – поки вказані явища будуть частиною нашого життя, а купівля краденої власності на електронних носіях буде для нас тим самим, що й похід до супермаркету за продуктами – про повагу до права інтелектуальної власності в нашій державі годі й говорити.

Але в даному випадку йдеться не лише про фізичних осіб, але й про суб'єктів господарювання, які здебільшого також надають перевагу несертифікованому програмному забезпеченню для своїх офісних робочих місць. Як вказувала раніше прес-служба Державного комітету зв'язку та інформатизації України, рівень використання в Україні неліцензійного програмного забезпечення складає приблизно 87%. Щорічно в Україні реалізується програмного забезпечення на суму 120-140 млн доларів, з них легального – лише на 25-35 млн доларів. При цьому втрати держбюджету від недотриманих доходів складають 30 млн доларів. Цифри кажуть самі за себе.

З механізмом знищення неліцензійних лазерних дисків, конфіскованих митними органами, також існує багато проблем. Згідно з Порядком розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 985, майно, якість якого не відповідає вимогам стандартів, підлягає переробці або знищенню (утилізації). Згідно з даним актом, знищення такого майна проводиться у присутності членів комісії, яка утворюється з представників органу державної виконавчої служби, митного органу, органу державної податкової служби та фінансового органу. Проте, незважаючи на теоретичну простоту цього механізму, на практиці виникає багато питань, тому митні органи разом з органами державної виконавчої служби починають між собою «грати в футбол» контрабандною продукцією, знищення або утилізація якої не виписана в законі належним чином. Це стосується не лише контрафактних лазерних дисків, але й несертифікованих медичних препаратів, алкоголю, тютюнових виробів тощо.

За матеріалами: Адвокат-консалтінг