Поиск

«Нектаринова еліта» у СІЛЬПО

Обираючи свіжі фрукти, важливо пам’ятати, що не вся інформація, яка дається про них у супермаркеті є достовірною. Наприклад, «елітний нектарин», що «Громадський контроль ДІЄ» знайшов на полицях СІЛЬПО (пр. Людвіга Свободи, 30), не може взагалі мати такої назви. А, тим паче, таке пафосне слово не є приводом для завищеної вартості.

Відомим фактом є те, що більшість продуктів харчування, у тому числі фрукти, поділяються на сорти. Перший сорт – найбільш якісний продукт, другий сорт – має незначні дефекти, третій – може навіть дешевше коштувати, через свій «нетоварний вид» і т.д. Але поняття елітний фрукт у державній практиці роздрібної торгівлі овочами та фруктами, просто не існує.

Не дивлячись на це, супермаркет СІЛЬПО має у вільному продажу «Елітний нектарин», свідомо закладаючи у таку назву підтекст більш якісного продукту, який і коштувати має дорожче. Та вагомою підставою для завищення вартості нектарину не може бути просто гучне слово, що не підкріплене жодними розумними обґрунтуваннями, щодо якості та унікальності.

Таким чином, така інформація наштовхує на думку про наявність недобросовісної конкуренції супермаркету  СІЛЬПО, через поширення неправдивої інформації (у даному випадку, щодо «елітного нектарину»).

Одним з порушень законодавства про захист від недобросовісної конкуренції відповідно до статті 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" є поширення інформації, що вводить в оману. Згідно з відомостями, викладеними в щорічному Звіті Антимонопольного комітету України за 2014 рік, "найпоширенішим видом недобросовісних дій, які здійснювалися з метою досягнення неправомірних переваг у конкуренції, було поширення інформації, що вводить в оману. Цей вид порушення становив в 2014 році 90,0 відсотків загальної кількості порушень серед недобросовісної конкуренції суб'єктів господарювання".

Метою поширення відомостей, що вводять в оману, є одержання неправомірної переваги в конкуренції.

Прикладів поширення неправдивої інформації з метою введення в оману споживачів дуже багато. Зазвичай способом такого поширення є реклама продукту або послуги в засобах масової інформації, на листівках, засобах зовнішньої реклами, телебаченні, радіо тощо. Перелік джерел поширення оманної інформації не встановлено законодавцем, а отже, це може бути будь-який носій інформації.

Можна виділити різні види обману покупців, наприклад:

– приписування товару або послузі унікальності, ексклюзивності;

– створення у покупця неправдивого уявлення про обсяг товару (фасування продукту в пакети вагою 800 - 900 грамів та їхнє розміщення на полицях поруч із кілограмовими пакетами);

– застосування прийомів порівняльної реклами, що не відповідають дійсності ("найдешевші ціни", "найбільш ефективний", "найбільший вибір");

– зазначення характеристик товару, які йому не властиві ("дитячий", при тому, що товар не пройшов державну санітарно-епідеміологічну експертизу й державну реєстрацію як продукт дитячого харчування; повідомлення про лікувальні властивості медичних препаратів, які мають лише протисимптомну дію);

– використання відомих географічних позначень для ідентифікації товару із зазначеним місцем, при тому, що місце виробництва товару жодного відношення до зазначеного місця не має.

Будьте пильними споживачами, та не потрапляйте на гачок недобросовісної роботи супермаркету, аби зберегти свої гроші та нерви. 

Невідомий морсик у ВОСТОРГу

Стаканчик свіжого морсу у літню спеку чудово освіжає. «Громадський контроль ДІЄ» придбав морс із чорної смородини у ВОСТОРГу на пр. Московському, 274-в, та не зміг довідатись ким від зроблений та звідки приїхав.

Всім добре відомо, що в чорній смородині міститься велика кількість вітаміну С. Крім цього вона володіє багатьма лікувальними і просто корисними властивостями і виручає нас у багатьох ситуаціях. Наприклад, варення, компоти або морси, приготовані з цієї ягоди, рекомендуються для профілактики простудних захворювань, вірусів та інфекцій. Доведено, що щоденне вживання чорної смородини знижує ризик розвитку ракових захворювань і пухлин, підвищує імунітет організму. Одним із способів приготування чорної смородини в лікувальних цілях є морс.

У багатьох супермаркетах, у тому числі і ВОСТОРГу, відома практика продажу свіжих морсів, які готують та розливають по пляшках безпосередньо у супермаркеті. Звичайно, на них присутня і етикетка з деякою інформацією про ціну, термін придатності, ДСТУ, навіть склад і енергетичну цінність.

Але морс у супермаркеті ВОСТОРГ не має жодної інформації з ягід якого походження він виготовлений. Це важлива інформація, яка має бути доступна кожному, згідно з Законом про захист прав споживачів. Крім того, ягоди можуть бути завезені з небезпечних територій України (наприклад, Чорнобильської зони з підвищеною радіацією), що стало останнім часом, популярною практикою серед продавців свіжих ягід.

Гучним прикладом «ягідного отруєння» стала історія мешканки Києва:

«49-летняя Наталья З., жительница Оболони, купила на рынке возле площади Тараса Шевченко несколько килограммов черники. Придя домой, женщина съела немного ягод, и ей сделалось настолько дурно, что пришлось вызывать "скорую".

– Прибывшие на место вызова врачи сделали женщине промывание желудка, от госпитализации она отказалась, – рассказали на станции столичной скорой помощи. – Причина отравления – некачественные ягоды.»

Одразу насторожує те, що на етикетці з морсу у ВОСТОРзі не вказано жодних даних щодо походження чорної смородини, з якої він виготовлений. Виросла вона у екологічно чистих садах Харківщини, чи на небезпечних радіаційних полях Чорнобиля…

 

Італійська контрабанда виходить з тіні.

Сьогодні, щоб придбати зарубіжну продукцію, що приїхала в Україну нелегально, не обов’язково відшукувати її на підпільних квартирах та інтернет-магазинах. Контрабандисти зовсім втратили совість і для продажу своїх товарів відкривають цілі магазини. Як, наприклад, магазин «Продукти з Італії для стрункої талії», що на ринку «Павлове поле».

Складається враження, що це так просто, візьми і привези продукти з Італії та виставляй на продаж в Україні скільки заманеться. Та це не зовсім так. Окрім немалих затрат на закупівлю та транспортування, необхідно враховувати і таможні мита, та дотримуватися усіх вимог законності продажу імпортної продукції.

Звичайно, обходячи певні вимоги українського законодавства, можна і вартість знизити, і бізнес розширити.

«Громадський контроль ДІЄ» навідався до такого «італійського магазинчика», на ринку «Павлове поле», який на метро «23 серпня», і виявив, що продукти, які тут продаються не промарковані державною мовою. А це вже прямий доказ незаконності їх ввезення до України.

Конституцією України кожному гарантовано право вільного доступу до інформації, зокрема про якість харчових продуктів і предметів побуту. Така інформація ніким не може бути засекречена (частина друга статті 50 Основного Закону).

Крім того, частиною третьою статті 9 Закону України «Про інформацію» встановлено, що кожному громадянину забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законами України.

Право споживача на інформацію про продукцію закріплене у статті 15 вказаного Закону.

Відповідно до цієї статті Закону споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару.

Серед іншого інформація про продукцію повинна містити дані про основні властивості продукції, відомості про вміст шкідливих для здоров’я речовин, дату виготовлення, відомості про умови зберігання, найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) тощо.

Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Продавець не звільняється від відповідальності у разі неодержання ним від виробника (імпортера) відповідної інформації про товар.

Немає необхідності доводити, яке значення для здоров’я людини має правильне харчування, вживання якісних, корисних та безпечних продуктів. А тому, необхідно звертати особливу увагу на інформацію про товар, якщо йдеться про харчові продукти. Від цього залежить не тільки здоров’я, а ще й тривалість та якість вашого життя. Купуючи їжу, насамперед ми перевіряємо строки її виготовлення і термін придатності до споживання, склад, вміст шкідливих для здоров’я харчових добавок, консервантів, генетично модифікованих організмів, енергетичну і харчову цінність, ціну та інші дані, що впливають на наш вибір та спонукають до покупки.

Для того, щоб споживач мав змогу отримати необхідну інформацію, вона має бути викладена зрозумілою йому мовою (особливо це стосується імпортованих товарів, оскільки інформація про продукт на таких товарах зазвичай на мові країни походження товару).

Державною мовою в Україні є українська мова (частина перша статті 10 Конституції України).

Незважаючи на прикрі випадки відсутності інформації українською на деяких імпортованих товарах в наших магазинах, обов’язковість маркування державною мовою, зокрема продуктів харчування, що ввозяться на митну територію України з інших країн, все ж таки забезпечено на законодавчому рівні.

Так, згідно з частинами другою та третьою статті 4 Закону України «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції» продукти, призначені для продажу населенню, можуть бути випущені з-під митного контролю на територію України, за умови наявності на тарі, а у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, безпосередньо на продукті, відомостей про назву продукту, масу (об’єм), склад, із зазначенням переліку використаних у процесі виготовлення інших продуктів харчування, харчових добавок (консервантів), барвників тощо, вмісту хімічних речовин або сполук, а також сертифіката походження таких продуктів. Окремо наводяться відомості про енергомісткість, дату граничного строку використання, побічні ефекти споживання або про їх відсутність, назву харчових добавок (консервантів) за їх наявності, місце виготовлення, найменування й адресу виробника таких продуктів та посилання на власника торгової марки за його наявності, а по віднесених до підакцизних товарів - відомості зазначаються згідно із законами України. Зазначені відомості мають бути виконані українською мовою за винятком торгової марки, логотипу компанії чи її назви або власної назви продукту, що можуть виконуватися іноземними мовами.

Продукти, які продаються населенню із порушенням вимог, встановлених цією статтею, вважаються такими, що були ввезені в Україну із порушенням митних правил.

Отже, як ми бачимо, на законодавчому рівні наше право на отримання повної всебічної інформації про товар у доступний для розуміння спосіб забезпечено. Але зневага до споживачів та чинного законодавства України з боку продавців імпортної продукції, наражає на небезпеку не тільки наше здоров’я, але й здоров’я наших дітей.

Вот так нас дурят супермаркеты... На что обращать внимание, чтобы не переплатить

Если вы ходите раз в неделю в супермаркет и сумма в чеке каждый раз оказывается всё больше и больше, это вовсе не значит, что во всём виноват кризис. Возможно, магазин «накалывает» вас. Кстати, психологи разделили покупателей на 4 типа: больше всего тратят «маньяки» и «примитивные». Их же чаще всего и обманывают. Обмануть покупателя можно как вполне безобидными с точки зрения закона способами, так и не очень. С некоторыми из них мы вас сейчас познакомим.

Специальная цена («особое предложение», «спецакция») — такая «завлекалочка» обычно располагается на самом видном месте на полке. Фокус в том, что эта цена часто распространяется лишь на один вид товара (скажем, только на апельсиновый сок или только на ярко-розовый лак для ногтей), в то время как на стенде представлено несколько вариантов. Соответственно, простимулированные покупатели кладут в корзину, не глядя, яблочный сок или тёмно-бордовый лак, которые на самом деле стоят в 2 раза дороже.

Лед вместо мяса. Внимательно осматривайте куски, покупая замороженные продукты, — зачастую половина рыбы или мяса на деле оказывается... льдом.

Вес упаковки. За последние 2-3 года многие упаковки круп, сахара, муки и т. д., которые десятилетиями весили 1 кг, «похудели» — теперь их вес составляет 900 или даже 850 г. При этом оформление упаковки — идентичное, и цена не снизилась.

Один по цене четырёх. Обращайте внимание на товары, которые продаются блоками (йогурты, наборы печенья и т. д.), — на ценнике указывается цена за весь блок целиком (скажем, 1Ч4), а на кассе зачастую... умножается на 4!

Обвес. Возьмите за правило перепроверять вес расфасованных здесь же, в магазине, товаров (контрольные весы по закону должны быть везде!) — порой расхождение составляет от 50 до 200 г.

Эта «обманка» действует при продаже развесной еды — овощей, фруктов, сладостей, салатов. Указывается цена, но... за 100 г, а не за килограмм, как все привыкли. При этом вес «100 г» напечатан самым мелким шрифтом в уголке ценника. Формально — никто ничего не нарушил. Но у покупателя полное ощущение, что он покупает по данной цене килограмм. Особенно часто такой приём используется с дорогими продуктами.

«Затерялся». Известный приём, пришедший в российские сети с Запада, — между двумя дешёвыми товарами с ценниками располагается один дорогой товар, при этом — без ценника (либо он просто плохо виден). У покупателя срабатывает «правило ряда», — поясняют психологи, — оидание, что в ряде сходных товаров и цена должна быть примерно одинаковой.

Увы, это не так.

Лишняя кнопка. А эта «уловка» действует уже на кассе. Когда покупатель пробивает несколько одинаковых продуктов (скажем, три пакета молока), продавец будто бы случайно прокатывает штрихкод один лишний раз. Мало кто заметит, что в чеке напротив позиции «молоко» появилась цифра 4 вместо 3.
Что делать в таких случаях?

— Если цена на кассе отличается от обещанной ценником, не молчите! Согласно Закона «О защите прав потребителей», продавец должен продать вам товар по цене, указанной на ценнике, даже если она ниже реальной. В таком случае сфотографируйте ценник (иначе после скандала его могут сразу убрать или заменить) и требуйте администратора. Он обязан разрешить ситуацию — продать вам товар дешевле или компенсировать разницу, в худшем случае — вернуть вам деньги и забрать товар.

Если нет — пишите жалобу в двух экземплярах на имя директора магазина, дальше — можете обращаться в территориальное управление Комитета по защите прав потребителей. Если вы уже купили товар, приложите чек и снимок — пусть будет видно, что цена различается.

Однако в случаях, когда вы сами не заметили какую-то информацию на ценнике (мелкое указание на 100 г, условия специальной акции и т. д.), магазин юридически считается невиновным — просто будьте внимательны.

По материалам: Адвокат-консалтинг