Поиск

Ваші права при затриманні або арешті. Знайте!

Відповідно до статті 29 Конституції України Ви маєте право на свободу та особисту недоторканність. Посадові особи правоохоронних органів не мають права Вас заарештувати або тримати під вартою без вмотивованого рішення суду. Конституція України лише у виняткових випадках, коли треба нагально запобігти злочинові або його перепинити, дозволяє затримання особи без рішення суду.

Законодавство України передбачає, що уповноважені органи можуть затримати Вас без попереднього рішення суду, коли:

1. Ви вчиняєте адміністративне правопорушення, щодо Вас вичерпано всі інші заходи впливу, але Ви не припиняєте своїх протиправних дій.

2. Ви вчинили адміністративне правопорушення, і має бути складений протокол, а у Вас немає посвідчення особи і немає свідків, які могли б повідомити про Вас необхідні дані.

Адміністративне затримання не може тривали більше трьох годин. Лише у виняткових випадках, пов'язаних з порушенням пограничного режиму або порядку обігу наркотичних засобів, Вас можуть затримати на строк до трьох діб. Також у разі вчинення Вами дрібного хуліганства, злісної непокори правоохоронцю, образи правоохоронця та публічних закликів до невиконання його вимог, Вас можуть затримати до розгляду справи судом. В усіх інших випадках негайно після з'ясування особи і складення протоколу, але у будь-якому разі не пізніше ніж через три години, Вас має бути звільнено.

Законодавство України передбачає, що уповноважені органи можуть затримати Вас без попереднього рішення суду у випадку обґрунтованої підозри, що Ви вчинили злочин, але тільки тоді, коли така підозра ґрунтується на зазначених у законі обставинах, а саме:

1. коли Вас застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення;

2. коли очевидці, в тому числі й потерпілі, прямо вкажуть, що саме Ви вчинили злочин;

3. коли на Вас або на Вашому одязі, при Вас або у Вашому житлі будуть виявлені явні сліди злочину.

Якщо таких обставин немає, але у правоохоронців є інші підстави для підозри, Вас можуть затримати без попереднього рішення суду лише якщо Ви: намагалися втекти, або не маєте постійного місця проживання, або коли не встановлено Вашу особу. У будь-яких інших випадках Ваше затримання без попереднього рішення суду не є законним.

У випадку затримання за рішенням cуду або без рішення суду правоохоронці зобов'язані представитись, повідомити, яке саме правопорушення Ви вчинили, або у вчиненні якого злочину Ви підозрюєтесь, роз'яснити Ваші права і обов'язки, визначені законодавством.

Пам'ятайте: Під час затримання за підозрою у вчиненні кримінального злочину Ви маєте право:

не свідчити проти себе чи своїх рідних;

давати показання або у будь-який час відмовитися давати показання і відповідати на запитання;

мати захисника і побачення з ним до першого допиту;

надавати докази, заявляти клопотання і відводи;

вимагати перевірки судом законності затримання;

особисто брати участь у судовому розгляді щодо взяття Вас під варту.

Вам мають роз'яснити Ваші права і скласти про це протокол, а також протокол про Ваше затримання як особи, підозрюваної у вчиненні злочину. Після затримання може бути здійснено Ваш особистий обшук і вилучення речей та документів. Такий обшук може здійснюватись лише особою однієї з Вами статі.

Пам'ятайте: Ви не зобов'язані доводити свою невинуватість.

Знайте! Про Ваш арешт і місце перебування слідчий зобов'язаний повідомити дружину/чоловіка або іншого родича. Вимагайте, аби таке повідомлення було здійснено негайно!

Якщо Ви заявите, що бажаєте запросити захисника, посадові особи мають надати Вам допомогу, аби ви могли зв'язатися із захисником чи особами, які можуть його запросити. Якщо Ви заявите, що бажаєте мати захисника, але за браком коштів або через інші поважні причини не в змозі цього зробити, посадові особи зобов'язані призначити захисника безкоштовно. Вимагайте захисника одразу після Вашого затримання! Пам'ятайте: Ви маєте право на захисника з моменту затримання!

У разі затримання за підозрою у вчиненні злочину Вас мають якнайшвидше, але у будь-якому випадку не пізніше ніж у 72 години, або звільнити, або доставити до суду, де Ви зможете взяти участь у розгляді щодо подальшого Вашого тримання під вартою.

За матеріалами: Адвокат-консалтінг

Буквар для скаржника

Перед тим, як починати скаржитися, зазирніть якомога глибше у свою скривджену душу і запитайте себе: чи справді ви готові захищати власну гідність, моральні й матеріальні інтереси - аж до переможного кінця? скільки часу ви готові потратити на цю нелегку справу - складання заяв, висиджування в чергах, ходіння по кабінетах чиновників, сто разів повторювання одного й того самого, сто разів вислуховування одного й того самого, - аж до переможного кінця? чи вірите ви взагалі, що для звичайного простого громадянина переможний кінець можливий?

Зазирнувши у власну скривджену душу дуже глибоко, ви можете натрапити на істоту, яка скаже вам:

- Ти хто, взагалі, такий, щоб "качати" права? Інші терплять ще й не таке і - нічого. Чим ти кращий за інших? Або:

- Вони - влада, а ти хто? Не вистромляйся, бо затопчуть. Або:

- Все одно нічого не вийде. Країна у нас така. Краще спочатку вислухати все це, а не через місяць, три чи півроку, коли ви будете знесилений безкінечними відписками, приниженнями, або й погрозами чиновної раті.

Якщо ж після всього ви не передумали захищати свою унікальну особистість, своє моральне, психічне і фізичне здоров'я або ж своє дорогоцінне майно, - налаштуйтесь на довгу захоплюючу пригоду, напружену, як шаховий турнір і небезпечну, як битва на незнайомій місцевості. І хай допоможуть вам ці вистраждані сотнями першопроходців прості правила.

Правило 1: "Не вір, не бійся, не проси"

Просять, запитують і скаржаться ті, хто не мають права, - раби. Вільна людина має право і гідність - вона вимагає дотримання Закону.

Правило 2: "Не давайте чиновнику нудьгувати!"

Звичайно, ви можете купити юридичний довідник для населення і переписати з нього класичний зразок скарги. Зразок сухий і далекий від вашої особистої проблеми. Вам буде нудно його писати, а чиновнику - нудно читати. Не припускайтеся цієї грубої помилки! Більше творчості, енергії, волі до перемоги! Ваша зброя - не тільки закони, акти і норми, а й особиста винахідливість, полум'яний порив ображеної гідності і математичний розрахунок. У вас є конкретна вистраждана мета і тільки ви можете її здобути. Ніхто за вас не зробить цієї роботи. Пам'ятайте: юридичні довідники і зразки заяв у них написали такі самі люди, як ви. Напишіть краще! Напишіть яскраво і сильно, пересипаючи перли сарказму статтями законів! Напишіть заяву так, щоб чиновник усвідомив трагізм того, що з вами сталося, зрозумів, що ви не відступитесь, і згадав про свій чиновничий обов'язок захищати Закон. І хай вас зігріває думка про те, що цей подвиг ви робите не лише для себе, а й для усіх тих, кого надихне ваш приклад. Врешті решт - для своїх нащадків.

Правило 3: "Не піддавайтесь емоціям!"

Вас образили в магазині, одурили в ЖЕКу, принизили у приймальні директора. Усе ваше єство обурене, душа клекоче, у потьмареному мозку вимальовуються картини помсти. Ви берете 10 аркушів паперу і пишете все, що ви думаєте про начальника ЖЕКу або директора - на всіх 10 аркушах. А в самому кінці вимагаєте відремонтувати каналізацію або звільнити секретарку.

Ви просиділи за столом безсонну ніч, списали гору паперу і чого врешті решт добилися?

Ви дали чиновнику привід РОЗСЕРДИТИСЯ на ваші слова. Ви самі, власними руками дали йому право говорити з вами сварливим тоном не про суть проблеми, а про ваші занадто емоційні звинувачення. Ви дали йому реальну можливість ігнорувати ваші вимоги. Ви позбавили себе можливості скаржитися у вищі інстанції, бо ображений чиновник у будь-який момент доведе, що ви - скандаліст, хам, дрібний хуліган. І ваше щастя, якщо вас не притягнуть до суду і не здеруть круглу суму за образу посадової особи.

Негайно порвіть усі 10 сторінок вашої лайливої скарги і подумайте, чого ви хочете насправді: помсти за образу? Чи щоб вам відремонтували каналізацію?

Заспокойтесь. І ви зрозумієте, що каналізація важливіша. А тоді починайте ввічливо, грамотно і методично скаржитися. Ви взагалі ввічливий, інтелігентний, сповнений гідності і законослухняний громадянин, який свято вірить, що всі посадові особи - так само ввічливі і законослухняні. І що б не витворяв чиновник, не піддавайтесь емоціям. Емоції - це теж ваша зброя, але треба добре розрахувати, коли й де її застосувати.

Отже, на першому етапі оскаржувальної епопеї ви "вірите", що чиновник - вірний слуга Закону, який від перевантажень трохи щось недогледів, помилився, забув, переплутав. А ви ввічливо вказуєте йому на недогляд чи помилку і при цьому твердо наполягаєте на дотриманні законності при вирішенні вашої проблеми. (Повторіть Правило 1).

Правило 4: "Діє тільки письмова скарга"

Забудьте про усні скарги. Для чиновника існує тільки те, що написано, підписано, датовано, зареєстровано і позначено як "входящий" або "ісходящий". Чиновник не може поважати того, хто скаржиться усно. Усне прохання сприймається чиновником як слабкість, боягузтво, невпевненість у собі. У найкращому випадку – як лінощі. Окрім того, більшість чиновників влаштовані так, що просто не здатні почути усну скаргу. Така у них професійна особливість. Через те відразу привчайтеся до письмового спілкування з чиновником. Це зекономить ваш і його час.

(Повторіть Правило 1).

Правило 5: "Шануйте процедуру"

Припустімо, ви твердо вирішили скаржитися. Тепер треба вирішити – кому і як?

СКАРЖИТИСЯ СЛІД ПОЧИНАТИ З НАЙНИЖЧОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Перша скарга може бути адресована саме тому, хто порушив ваші права. Як тільки ви отримаєте від нього відповідь, яка вас не влаштовує, - негайно скаржіться вище. Якщо й тоді проблема не вирішилася – ще вище і вище, не пропускаючи жодної інстанції. Кожного разу скаржіться на порушення закону попередніми скаргоотримувачами, на порушення термінів відповіді на ваші скарги, та на чиновників, які не вирішують вашу проблему.

Дуже корисно наприкінці кожної скарги нагадувати про закони, які зобов'язують чиновника письмово відповідати на будь-яку письмову скаргу в десятиденний термін:

Стаття 40 Конституції України, Закон України "Про звернення громадян" та Указ Президента України "Про заходи по забезпеченню конституційних прав громадян на звернення".

У статті 40 Конституції України говориться: "Всі мають право направляти індивідуальні або колективні письмові звернення або особисто звертатися в органи державної влади, органи місцевого самоврядування до посадових та службових осіб цих органів, котрі зобов'язані розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом термін".

Не варто наводити цю цитату у першій скарзі, бо кожен гарний чиновник знає її напам'ять. А вже як хтось із них забуде і порушить термін відповіді – тоді у скарзі до вищої інстанції сміливо цитуйте – швидше отримаєте відповідь.

Добивайтеся тільки письмових відповідей. Пам'ятайте: чиновник не може, як ви, відмовитися відповідати на питання, свідчити, підписувати протоколи до приходу адвоката. Він зобов'язаний зробити це на вашу вимогу, як і на вимогу будь-якого іншого громадянина. Якщо, звичайно, ви сам не порушуєте Закон.

В УСІХ СКАРГАХ ВИ ПІДНІМАЄТЕ ТІЛЬКИ ОДНЕ ПИТАННЯ. Якщо у вас два питання - пишіть дві скарги. Якщо п'ять - то й скарг слід писати п'ять.

НЕОДМІННО ВКАЗУЙТЕ, ЯКУ НОРМУ ЗАКОНУ ПОРУШЕНО ЩОДО ВАС ОСОБИСТО. Ніколи не пишіть, наприклад, що "мені, як і іншим працівникам нашого підприєства, не видають зарплатню". Пишіть тільки про себе. І не лінуйтесь перерахувати усі статті законів, порушених вашими кривдниками. А у ваших колег теж є папір і ручки - хай теж пишуть. Але кожен тільки по своїй проблемі.

СКАРГА МУСИТЬ БУТИ КОРОТКА І КОРЕКТНА. Не давайте приводу чиновнику образитися бодай на одне слово вашої скарги. Якщо це "хороший" чиновник, він швидко відреагує на вашу справедливу коректну вимогу і вирішить проблему. Якщо це "поганий" чиновник, який своїми протиправними діями створив для вас неприйнятну ситуацію, то хай виплутується, викручується, відписується і - залишає письмові сліди, які дадуть вам право скаржитися вище.

ОДИН АРКУШ ТЕКСТУ - І НІ РЯДКА БІЛЬШЕ. Скаржники-віртуози вміють викласти будь-яку проблему на пів аркуша. Справжні асси - на чверть аркуша. Але не треба впадати у відчай, якщо у вас і після десяти переписувань дрібним почерком виходить дві сторінки. Сміливо несіть їх у канцелярію. Адже ви ще тільки починаєте нелегкий шлях скаржника. У вас ще все - попереду!

Правило 6. ЗБИРАЙТЕ АДРЕСИ ЧИНОВНОЇ ВЕРТИКАЛІ, на яку вам доведеться дряпатися з вашими скаргами. Питайте у родичів і друзів - хоч один із них сповістить цікаву для вас інформацію. А ще краще - зверніться до правозахисних громадських організацій. Там не тільки допоможуть взнати потрібні адреси, а й можуть написати чиновникові лист-запит по вашій темі від імені організації на солідному бланку. Це у вашій битві прирівнюється до важкої артилерії.

Якщо у кабінеті чиновника у вас вистачить духу ввічливо спитати: "А хто ваш безпосередній начальник?", - можете себе поздоровити - ви дозріли до повноцінного кваліфікованого скаржника, гідного поваги і перемог.

Повторіть Правило 1.

Правило 7. ВИКОРИСТОВУЙТЕ СУПЕРНИЦТВО ЧИНОВНИКІВ. Цей засіб годиться, якщо вашу проблему можуть вирішити кілька посадових осіб одного рівня. У цьому випадку почніть зі скарг "на особистих прийомах". Попередньо проведіть розвідку у приймальнях: громадяни у чергах можуть розповісти багато цікавого про характери чиновників і стосунки між ними. Якщо ви делікатно натякнете "хорошому" чиновнику, що його колега - "поганий", - це може надихнути "хорошого" на негайне вирішення вашої проблеми. Хай навіть не заради торжества закону і справедливості, а "в піку" колезі.

Повторіть Правило 1.

Правило 8. У МИСТЕЦТВІ СКАРЖИТИСЯ НЕМАЄ ДРІБНИЦЬ.

Скарга починається з "шапки", у якій, окрім адреси точного адресата, варто написати слово "Копії..." і залишити 5-6 (або 8-10) порожніх рядків. Потім ви зможете по одному вписувати туди адресатів, яким посилатимете скаргу в копіях. Але найпершому адресатові залиште ці рядки порожніми. Хай подумає, кому ви ще послали цей текст.

Починайте скаргу з посилання на указ Президента, постанову глави адміністрації або началька ЖЕКу. "Указ", "постанова" і т. п. - магічні слова, які діють на чиновника на рефлекторному рівні. А документ, який підходить до теми вашої скарги, завжди знайдеться, - тільки не лінуйтесь пошукати.

Обов'язково вкажіть, які норми яких законів порушені щодо вас особисто. Не забудьте в кінці написати "З повагою до Вас...". Навіть якщо ніякої поваги ви не відчуваєте. Ця маленька приписка покаже чиновнику, що у вас залізна витримка і непохитна впевненість у швидкому вирішенні проблеми.

Повторіть Правило 1.

Правило 9. ГЛАСНІСТЬ - ВАША "ВАЖКА АРТИЛЕРІЯ". Боротися можна тільки гласно. Чим більше союзників - тим краще. Ви для чогось вибирали депутатів? Так дайте їм тепер можливість виправдати вашу довіру, довести, що вони гідні бути обраними ще раз! Зберіть координати усіх ваших депутатів - районного, міського, обласного, народного ВР - і пишіть їм, пишіть! У них є помічники, спілкуйтеся з ними. Адреси і телефони вам охоче сповістять у районній, міській або обласній Радах, які, між іншим, існують на ваші податки.

Преса не даремно називається "четвертою владою" - використовуйте і цю зброю. Журналісти завжди шукають конфліктні теми - так допоможіть їм, напишіть про свою битву з чиновниками. Зробіть для журналіста копії з усіх чиновницьких відписок. І чим грубіші й бездушніші вони будуть, чим більше в них буде граматичних і стилістичних помилок, - тим більше радітиме журналіст. Бо те, що на вас подіяло, як отрута, для нього - знахідка, дорогоцінна перлина, за яку він отримає гонорар. А якщо ви зумієте заохотити журналіста настільки, що він пошле офіційний запит від редакції по вашій справі з припискою "у зв'язку з підготовкою публікації", можете не сумніватися: чиновник на певний час стане праведним прихильником законності і ревним слугою народу (і вашим в тому числі). Не упустіть цього моменту!

Не забувайте розсилати публікації в усі інстанції по вертикалі. Чиновники якоюсь мірою теж люди, і друковане слово діє на них сильніше, ніж писане.

Повторіть Правило 1.

Правило 10. ШАНУЙТЕ ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ ЧИНОВНИКА. Не вказуйте в "шапці" заяви відразу десяток адрес. Не ставте в один ряд великих і малих чиновників, не зазіхайте на святе - ієрархію, не пораньте ненароком самолюбство чиновника. Скарга мусить бути індивідуальна, як освідчення в коханні. Ви звертаєтеся за допомогою до конкретного Івана Івановича, тому що ви впевнені у його справедливості, впливовості, авторитетності. Ви не сумніваєтеся, що в його владі врятувати вас від беззаконня інших. Якщо, звичайно, він захоче...

Повторіть Правило 1.

Правило 11. ЗАВЕДІТЬ ПАПКУ "СПРАВА №...".

У папці будуть зберігатися копії усіх документів по вашій справі.

Навіть якщо ви дуже несмілива людина, вам доведеться із самого початку привчити себе до того, щоб у кабінетах ввічливо і невідступно примушувати реєструвати ваші папери. Ви не можете піти з кабінету доти, доки на копії вашої скарги не буде стояти відмітка "прийнято" з датою і підписом відповідальної особи. Усі папірці у вас - мінімум у двох примірниках! Більше - можна, менше - ні в якому разі. (Зайва копія може знадобитися для журналіста чи випадково зустрітого в коридорах мерії громадського правозахисника).

Якщо ви все ще губитесь і соромитесь перед секретаршами чиновників - не біда. Просто вам доведеться потратити трохи грошей на конверти і марки і відсилати скарги листами з "повідомленням про вручення". На листівці, яка приклєюється до листа і повертається до вас же з відміткою про отримання його адресатом, обов'язково напишіть тему скарги. Навіть якщо місця дуже мало - пишіть так, щоб суть була зрозуміла. Тоді адресат (чи його секретарка, чи баришня з канцелярії) розпишеться не просто за лист, а за тему. Таким чином поштовий працівник зареєструє замість вас вашу конкретну скаргу. А хід скарги в апараті управління і виконання суворо регламентований. І відповідальність чиновника за неї - теж.

Листівку - "повідомлення про вручення" - ви теж покладете в папку.

Там повинно бути все - навіть тролейбусні квитки, навіть чеки за валідол і довідки з поліклініки про погіршення вашого здоров'я через потрясіння від беззаконної постанови влади з приводу особисто ваших проблем.

Ніколи не лінуйтесь після "суворих" прийомів у посадових осіб сходити до дільничного лікаря і поскаржитися на безсоння, розлад нервової, шлункової і будь-якої ще систем. Хай дільничний лікар випише вам бром з пургеном. Вам доведеться витратити на це трохи часу, але запис у вашій карточці саме дільничного лікаря саме у державній полікліні є незаперечним доказом ваших моральних і матеріальних збитків не тільки для вищих інстанцій, а й для суду. Пам'ятайте: скаржитися - це серйозна тривала робота. Ліниві не перемагають.

Правило 12. НЕ ДАВАЙТЕ ЧИНОВНИКУ ЗАБУТИ ПРО ВАШУ СПРАВУ. Не порушуйте розклад "атак" і не розслабляйте партнерів по змаганню, не залишайте їм ні хвилини для мрій про те, що ви, можливо, "вгомонилися". Хіба ви не знаєте, як важко потім відмовлятися від мрій?

Правило 13. МІЦНО ТРИМАЙТЕСЯ ЗА СТАТТЮ ЗАКОНУ, яку вони порушили щодо вас. Чиновник звик спілкуватися натяками: "Ви ж самі розумієте, за що вас звільнили". - "Ні, не розумію, поясніть будь ласка". Не "ведіться" на обговорення вашого характеру, недоліків вашої тещі чи дітей. Що б він вам не пояснював, вічливо перепитуйте, чи це є підставою для порушення статті такої-то закону такого-то. Бо таких підстав немає і не повинно бути, і ви обоє це добре знаєте.

Зі свого боку не намагайтеся застосувати до чиновника свої моральні принципи. Не варто обговорювати з ним такі категорії, як "совість", "співчуття до ближнього", "патріотизм", "порядність". Можливо, ви й отримаєте миттєве задоволення від дискусії на ці теми, але не сподівайтесь на якийсь результат. Єдиний шанс для вас добитися результату - наполягати на принципах Закону!

Повторіть правило 1.

Правило 14. ВИВЧАЙТЕ ЖИТТЯ І ЗВИЧКИ ЧИНОВНИКІВ

Серед скаржників-початківців побутує хибна думка, що сучасний чиновник "прикритий" з усіх боків і в усіх випадках. Насправді це не так. "Нагорі" чиновника будуть захищати рівно доти, доки це не загрожує тому, хто захищає. Ніхто не буде до кінця "підставлятися" за колегу у чиновницькому світі. Тим паче, що на його місце стоїть велика черга.

Чого боїться чиновник:

1. "Поганої" статистики. Якщо ви зіпсуєте чиновнику статистику своїми скаргами, та ще й підтриманими зверненнями ваших колег, щирих заступників, громадськості, професійних спілок, преси (кожен хай пише окреме звернення), то це - незаперечний доказ його поганої роботи, який неможливо приховати (не даремно ж ви все реєстрували у двох примірниках).

2. Розумних скарг "нагору". Бо розумна скарга - це незаперечний компромат у руках начальника, законна підстава звільнити тепле місце для жінчиного племінника чи тещиного свояка. Новий чиновник завжди пам'ятатиме, що попередника зняли з вашої "подачі", і на всяк випадок поставиться до ваших скарг уважніше - щоб не "влипнути".

3. Гласності в усіх її проявах. Але про це ми вже говорили.

4. "Розборок" між депутатським і адміністративним корпусами. Як правило, між цими гілками влади спостерігається протистояння. Доволі часто можна помітити конфронтацію між представниками обласної і міської влади. Отож не забувайте копії надсилати обом конфронтуючим сторонам. Вони самі використають вашу скаргу належним чином у своїх чиновницьких "битвах".

Правило 15. НЕ ПОСПІШАЙТЕ ЗВЕРТАТИСЯ ДО СУДУ

Нині улюбленою відмовкою апаратчиків стало: "Ідіть у суд - хай там вирішують". Не піддавайтеся на це, доки не будете готові. Методично "діставайте" по порядку усі чиновницькі інстанції. Скромно пояснюйте, що не хочете перевантажувати вашою не такою вже й глобальною проблемою "найсправедливіший і найгуманніший суд у світі". Хай чиновник письмово порадить вам звернутися до суду. Тоді у вас буде повне право в судових паперах і в скаргах "нагору" писати, що ви звернулися в суд за рекомендацією цього самого чиновника. Можете не сумніватися, що чиновнику перепаде "на горіхи" по повній програмі. Що ж, він сам напросився.

Усі наші суди завалені малими й великими позовними заявами. До суду слід ретельно готуватися і збирати матеріали. Краще зробіть усе, щоб вирішити справу на досудовому рівні. Але якщо не вийде - усі ваші копії і довідки, квитанції і чеки дуже допоможуть судді швидко розібратися у проблемі і настроять його на вашу користь. Бо судді цінують ретельно і грамотно виконану роботу.

Правило 16. НЕ ВВАЖАЙТЕ ЧИНОВНИКІВ ДУРНЯМИ

Важливо зрозуміти, що повний дурень туди не проб'ється. А якщо пробився, отже, це комусь потрібно. Можливо, він тільки прикидається дурнем. Не розслабляйтесь. Будьте пильними.

Найважливіше правило. У КОЖНОМУ СВОЄМУ ТЕКСТІ ВИ ДЕМОНСТРУЄТЕ, ПІДКРЕСЛЮЄТЕ, НАПОЛЯГАЄТЕ, ЩО ЗАКОН ДЛЯ ВАС - НАД УСЕ, ЩО ВІН НЕПОРУШНИЙ І НЕВІДМІННИЙ І ЩО ВИ НЕ ВІРИТЕ У МОЖЛИВІСТЬ СВІДОМОГО ПОРУШЕННЯ ЗАКОНІВ ДЕРЖАВНИМИ СЛУЖБОВЦЯМИ ВСІХ РІВНІВ, АЖ ДО ГАРАНТА КОНСТИТУЦІЇ.

Якщо вам здається, що всі ці поради надто прості і надто оптимістичні - то це справді тільки здається. Спробуйте виграти маленький-манюсінький папірець, отримайте перемогу над дрібним чиновником. Тоді вам стане зрозуміло, що ви здатні зробити набагато більше.

За матеріалами: Адвокат-консалтінг

Лікнеп: як не платити штрафи ДАІ

Штрафи, виписані на підставі фотофіксації порушень, можна не оплачувати. Після установки на дорогах фотокамер, які фіксують порушення правил дорожнього руху, водії, отримавши конверт з "карткою на пам'ять", покірливо біжать оплачувати штраф.

Тим часом, прийняті в поспіху поправки до Кодексу про Адміністративні правопорушення, часто не узгоджуються з українським законодавством. Опротестувати ухвалу, виписану на підставі фотофіксації порушення, достатньо легко.

У самому ДАІ визнають, що нові правила накладення штрафів на основі фотодокументації порушення поки далекі від досконалості.

Як повідомили в прес-центрі Департаменту ДАІ МВС України, нововведення вступило в силу недавно, і відладити його за короткий строк неможливо.

"Але ж ніхто не віднімав у водія право оспорити рішення співробітника ДАІ в суді, вірно?" – резонно відмітив представник прес-центру.

Суди достатньо скептично відносяться до доказів у вигляді фотографій, і, якщо власник авто може надати свідчення свідків, що доводять його правоту, вірять людині, а не фотокартці.

Достатньо легко переконати суд і в тому, що інспектор сфотографував авто на трасі, де, наприклад, 85 км/год – це норма. А в ухвалі записав, що машина проїздила населений пункт, де швидкість 85 км/год – вже перевищення.

Крім того, зазвичай працівник ДАІ фіксує проїжджаючих порушників "оптом": спочатку декілька фото, а потім декілька ухвал. Між цими моментами часто проходить немало часу, і інспектор не завжди намагається розібратися, де зафіксовано порушення. Переконуючи суд в тому, що "порушника" просто не було в місці, вказаному в ухвалі про штраф, можна посилатися і на цей момент.

На фото, яке додається до ухвали, майже ніколи не видно особи водія. Це дає підставу засумніватися в правомірності штрафу. До речі, якщо власником машини є юридична особа, виконати вимоги ст.14-1 КпАП взагалі неможливо: юридичні особи не є суб'єктами адміністративної відповідальності. Якщо на машині зареєстровано, скажімо, п'ять водіїв – кого з них штрафувати, абсолютно незрозуміло.

Дві вищеописані обставини: неможливість ДАІ довести місцезнаходження автомобіля у момент порушення і встановити особу водія при фотофіксації порушень – основні причини, по яких більшість штрафів втрачають юридичне обґрунтування. Але є деякі другорядні моменти, які при складанні заяви не варто упускати, тому що вони психологічно схиляють суддю до потрібного нам рішення.

Перш за все, необхідно перевірити правильність вказівки в ухвалі статті, згідно якої з власника стягується штраф. Часто інспектори забувають вписати обґрунтування стягнення штрафу або указують статтю невірно. Халатність інспекторів грає на руку "порушникові".

Крім того, в заяві бажано нагадати, що згідно ст.14-1 КпАП України, законною є тільки фіксація порушення засобами автоматичної фото-, кіно- або відеозйомки. Фіксація вручну не відповідає вимогам закону, а також не сприяє виконанню ДАІ своїх основних обов'язків, тобто профілактиці і запобіганню порушенням. (Наприклад, інспектор з приладом фіксації в руках цілком міг йти на зустріч руху, що збільшує цифру швидкості на фото).

Також, обов'язково потрібно перевірити, чи вказані дані людини, що проводила фотофіксацію, і марка приладу. Згідно п.13.2 Інструкції по діяльності дорожньо-патрульної служби ДАІ МВС України, до використання спецзасобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які здали заліки по використанню цих приладів. Якщо що-небудь не вказане – звинувачення розвалюється.

Одним словом, ДАІ, в поспіху наприймавши рішень, не врахувало, наскільки обширна законодавча база України, і наскільки ретельно вона захищає права громадянина країни. Уміло жонглюючи законодавством, навіть значні штрафи можна "стиснути" до 150 грн. – рівно стільки коштує заява, складена юристом.

За матеріалами: Адвокат-консалтінг

Внесение земли в уставный фонд предприятий

Процедуру внесения земли в уставной фонд (капитал) юридического лица целесообразно рассмотреть на примере общества с ограниченной ответственностью (ООО), т.к. эта организационно-правовая форма является наиболее распространенной в Украине

Так, согласно ст. 13 Закона Украины «О хозяйственных обществах» № 1576-XII от 19.09.91 г. (далее – Закон о хозобществах) вкладом в уставной (составной) капитал хозяйственного общества могут быть денежные средства, ценные бумаги, другие вещи либо имущественные или прочие отчуждаемые права, имеющие денежную оценку, если иное не установлено законом.

При этом следует отметить, что согласно ст. 86 Хозяйственного кодекса Украины №436-IV от 16.01.2003 г. вклад, оцененный в гривнах, составляет долю участника и учредителя в уставном фонде общества, а порядок оценки вкладов определяется в учредительных документах хозяйственного общества, если иное не предусмотрено законом.

Денежная оценка вклада участника хозяйственного общества осуществляется при согласии остальных участников общества, а в случаях, установленных законом, она подлежит независимой экспертной проверке (ст. 13 Закона о хозобществах, ст. 115 Гражданского кодекса Украины (далее – ГКУ)).

Статьей 3 Закона Украины «Об оценке имущества, имущественных прав и профессиональной оценочной деятельности в Украине» № 2658-III от 12.07.2001 г. определено, что независимой оценкой имущества считается оценка имущества, произведенная субъектом оценочной деятельности – субъектом хозяйствования. Субъект оценочной деятельности составляет отчет об оценке имущества (акт оценки имущества), содержащий выводы о стоимости имущества (ст. 12 данного Закона).

В случае если учредители хозяйственных обществ сами оценивают имущество или имущественные права и определяют критерии оценки своих взносов (договорную цену) в уставный фонд хозяйственного общества, – это должно оформляться соответствующим актом оценки и приема-передачи в уставный фонд. При этом переход права собственности на имущество или имущественные права предусматривается учредительными документами хозяйственного общества или другим документом согласно требованиям главы 24 ГКУ «Приобретение права собственности».

Рассматривая порядок внесения участником в уставный фонд имущества, необходимо обратить внимание еще на некоторые нюансы, а именно: следует определиться, на каких условиях и при каких обстоятельствах происходит данный взнос, повлечет ли такое событие изменение размера доли вносящего взнос участника и изменение размера уставного фонда общества. Поясним.

Нормы ст. 51 Закона о хозобществах устанавливают, что до момента регистрации ООО каждый из участников обязан внести в уставный капитал не менее 50 % указанного в учредительных документах вклада. И увеличивать уставный капитал общества допускается после внесения всеми его участниками вкладов в полном объеме. При этом законодательство не содержит четких указаний относительно того, в каких случаях может быть увеличен размер уставного фонда ООО.

Таким образом, если такой взнос осуществляется уже после полного формирования уставного фонда, то следует говорить о том, что для такого участника этот взнос будет считаться его дополнительным взносом (при этом происходит изменение номинальной стоимости и/или размеров долей участников), что повлечет увеличение размера уставного фонда общества.

Увеличение размера уставного фонда ООО фиксируется в уставе общества и подлежит государственной регистрации. При этом принятие решения об увеличении размера уставного фонда является компетенцией общего собрания общества по заявлению участника, имеющего намерения сделать взнос в уставный фонд.

При передаче недвижимого имущества (в частности, земельного участка) в качестве взноса в уставный фонд возникает необходимость в нотариальном удостоверении учредительных документов (устава).

Согласно ст. 55 Закона Украины «О нотариате» № 3425-XII от 02.09.1993 г. (далее – Закон о нотариате) соглашения об отчуждении имущества, подлежащего регистрации, удостоверяются при условии представления документов, подтверждающих право собственности на имущество, которое отчуждается или закладывается.

Во время нотариального удостоверения устава, по которому взносом участника является недвижимое имущество (земельный участок), нотариус действует так же, как и при удостоверении договоров о его отчуждении. В частности, нотариус должен требовать предоставления правоустанавливающих документов в оригинале, извлечения из реестра права собственности на недвижимое имущество.

Так, разд. 3 главы III Инструкции о порядке совершения нотариальных действий нотариусами Украины, утвержденной приказом Минюста Украины от 03.03.2004 г. № 20/5 (далее – Инструкция № 20/5), определены общие правила удостоверения сделок об отчуждении жилого дома, квартиры, дачи, садового дома, гаража, земельного участка, иного недвижимого имущества.

При нотариальном удостоверении договоров об отчуждении жилого дома, а также другого недвижимого имущества, подлежащего регистрации, нотариус требует представления документов, подтверждающих право собственности (доверительной собственности) на указанное имущество, и, в предусмотренных законодательством случаях, документы, подтверждающие государственную регистрацию прав на это имущество у лиц, которые его отчуждают.

Согласно ст. 126 ЗКУ право собственности на земельный участок и право постоянного пользования земельным участком подтверждаются государственными актами, формы которых утверждены постановлением КМУ от 02.04.2002 г. № 449.

Для удостоверения соглашения о передаче права собственности на земельный участок нотариусу, кроме документов, предусмотренных п. 62, 712 Инструкции № 20/5, подаются заявление собственника земельного участка и решения органов местного самоуправления или органов исполнительной власти о согласии на получение права собственности на такой земельный участок.

В соответствии с абз. 4 ст. 55 Закона о нотариате устав должен удостоверяться либо по местонахождению недвижимого имущества, либо по местонахождению одной из сторон сделки.

По материалам: Адвокат-консалтинг