Поиск

У якому разі призначено допомогу малозабезпеченим сім'ям з дітьми, при народженні дитини та по догляду за нею?

У 2009 році не підвищено рівень прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги згідно із Законом України про допомогу малозабезпеченим сім'ям.
Показники гарантованого мінімуму для:
- працездатних осіб — 133 грн.,
- непрацездатних осіб — 187,5 грн.,
- інвалідів — 200 грн.
Для кожної дитини в малозабезпеченій багатодітній сім'ї (де виховують троє або більше дітей віком до 16 років; до 18 років, якщо дитина навчається) рівень прожитко­вого мінімуму для дитини віком до 6 років становить 278,5 грн., для дитини віком від 6 до 18 років — 350,5 грн.
Розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям не може бути більшим за 75 % рівня прожитко­вого мінімуму для сім'ї.
В державних і комунальних дитячих дошкільних закладах проводиться звільнення від плати за харчування дитини.
Згідно зі ст. 35 Закону України про дошкільну освіту батьки чи особи, які їх заміняють, вносять плату за харчу­вання дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі в розмірі, що не перевищує 50 % (у міській місцевості) та 30 % (у сільській місцевості) від вартості харчування на день. Від плати за харчування дити­ни звільнено батьків у сім'ях, де сукупний дохід на кожного члена за попередній квартал (з урахуванням індекса зростання цін) не перевищував прожиткового мінімуму. У по­точному році такий прожитковий мінімум стане більшим за минулорічний на 3 %, тобто становитите 208,84 грн. на місяць у розрахунку на одну людину.
Розміри допомоги при народженні дитини не змінюються порівняно з минулим роком. Тож допомога при на­родженні виплачуватиметься у таких розмірах: на першу дитину — 12240 грн., на другу — 25000 грн., на третю та наступну — 50000 грн.
Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років виплачуватиметься у розмірі 501,75 грн. мінус середньомісячний сукупний дохід сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні б місяців, але не менше 130 грн. (плюс індексація).

За матеріалами: Адвокат-консалтінг

Оскарження свого батьківства

Я одружився на вагітній жінці, хоча дитину вона носила не мою. Після народження дитини, маючи свідоцтво про шлюб, вона зареєструвала мене батьком дитини, а потім зі мною разлучилась і вимагає аліменти на дитину. Я маю намір оскаржити свое батьківство, але вона не дозволяє робити експертизу. Чи може суд ухвалити примусовий привід на проведення такої експертизи?

Питания щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 Цивільно-процесуального кодексу України, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення. Суд оцінює докази в їх сукупності а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Відповідно до ст. 146 цього кодексу у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі , якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також від того, яке значення має для них ця експертиза, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
У разі ухилення відповідача від проведення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи у справах про визнання батьківства, материнства суд має право постановити ухвалу про примусовий привід на проведення такої експертизи.

За матеріалами: Адвокат-консалтінг

Реєстрація договору довічного утримання

Я маю квартиру і хочу укласти договір довічного утримання. Чи необхідно його десь реєструвати?

Відповідно до ст. 745 Цивільного кодексу України договір довічного утримання укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Договір довічного утримання (догляду), за яким передається набувачеві у власність нерухоме майно, підлягає державній реєстрації. Право власності на майно, передане за договором довічного утримання, виходячи з визначення поняття цього договору та враховуючи встановлену законодавством форму, виникає з моменту нотаріального посвідчення договору, а якщо договір підлягає державній реєстрації - з моменту такої реєстрації.

Відповідно до п. 82 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5, договори довічного утримання (догляду) посвідчуються нотаріусами з дотриманням загальних правил посвідчення договорів відчуження.

До смерті відчужувача право розпорядження майном, переданим за договором довічного утримання (догляду) законодавчо обмежене. Так, до смерті відчужувача набувач позбавлений права продавати, дарувати, обмінювати чи передавати в заставу майно, отримане за цим договором. З метою дотримання набувачем зазначених обмежень, при нотаріальному посвідченні договору нотаріусом накладається заборона відчуження такого майна.

Відповідно до ст. 19 закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 р. № 1952 підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема, нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, довічного утримання, дарування, міни земельної ділянки або іншого нерухомого майна.

Відповідно до Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 671 (далі - Тимчасовий порядок), державній реєстрації підлягає, зокрема, договір довічного утримання (догляду), за якими передається набувачеві у власність нерухоме майно.

Відповідно до п.1 Тимчасового порядку реєсторами є державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси (далі - нотаріуси), які згідно з договорами, укладеними з адміністратором Реєстру, проводять державну реєстрацію правочинів, змін, внесених до них, відомостей про припинення їх дії, приймають запити, видають завірені витяги з Реєстру та виконують інші функції, передбачені цим Порядком.

Державна реєстрація правочинів проводиться шляхом внесення нотаріусом запису до Реєстру одночасно з його нотаріальним посвідченням.

За матеріалами: Адвокат-консалтінг

Відпустка сумісникам

На нашому підприємстві працює декілька сумісників, які приходять на півдня. Як їм має надаватись відпустка, чи може вона бути скороченою в зв'язку з тим, що вони працюють неповний робочий день, та як таким працівникам нараховуються відпускні?

Сумісники відповідно п. 6 ст. 10 Закону України "Про відпустки" від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР за бажанням мають право на отримання одночасно щорічної відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на підприємстві, де працюють за сумісництвом.
У разі якщо тривалість відпус­тки, наданої підприємством, на якому працівник працює за сумісництвом, менше тривалості відпус­тки за основним місцем роботи, йому відповідно до п. 14 ст. 25 За­кону № 504/96-ВР в обов'язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи .
Оплата відпустки чи виплата компенсації за невикористану відпустку провадиться сумісникам відповідно до чинного законодавства як за основним місцем роботи, так і за місцем роботи, де він пра­цює за сумісництвом.
Відповідно до п. 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, нарахування виплат за час щорічної відпустки провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, установлених законодавством) (стаття 73 Кодексу законів про працю України). Одержаний результат перемножується на число календарних днів вщідпустки.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 Кодек­су законів про працю України ро­бота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав. Тобто робота на умовах неповного робочого дня або неповного робо­чого тижня не тягне за собою скорочення щорічної відпустки.

За матеріалами: Адвокат-консалтінг