Поиск

Феномен Лозінського або Сто другий феодальний округ

Сразу признаюсь, что данный материал меня побудила написать статья "Казус Лозинского". Я мысленно сразу не согласился с данной формулировкой, поскольку считаю то, что произошло, не "казусом", то есть каким-то исключительным, уникальным из ряда вон случаем, а характерным феноменом, явлением, которое незаметно вошло в нашу жизнь и в равной степени определяет и разрушает ее.

Так что же произошло?

Думаю, что достаточно знаю образ жизни и психологию людей, аналогичных трагически погибшему Олейнику, поскольку многие мои родственники живут в селе в похожих условиях.

Я также знаю образ жизни и психологию местного районного начальства, поскольку неоднократно сталкивался с ним во время разного рода избирательных кампаний.

Еще лучше я знаю образ жизни и психологию нардепов, поскольку сам принадлежал к таковым, и почти всех ныне действующих знаю лично.

Поэтому, как только произошли данные события, мое тренированное писательским ремеслом сознание автоматически нарисовало несколько возможных сценариев этой драмы.

Первый вариант условно назову "партизанско-террористическим". И базируется он на версии самих участников.

Вот едет джип с высоким районным и политическим начальством. Пассажиры вальяжно осматривают поля и угодья, неторопливо делятся видами на урожай и размышляют, чем бы еще помочь простому сельскому труженику.

И вдруг из кустов бесшумно и ловко возникает бывший сотрудник МВД, а ныне просто местный бомж. Он бежит прямо на джип, стреляя "по-македонски" - прямо на бегу с двух рук с прижатыми к бедрам пистолетами.

Он по ходу "качает маятник" - делает специальные "финты", чтобы уйти с директрисы возможных встречных выстрелов, и кричит в такт каждому своему выстрелу: "Это вам, скоты, за мою несостоявшуюся судьбу! За нищенскую старость моей труженицы-матери! За беспросветность и отчаяние селянской жизни! За поруганную вами страну! ...".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Подання про арешт депутата Лозінського. Повний текст

Казус Лозінського

Пассажиры джипа немедленно по рации вызывают подкрепление и партизана-террориста загоняют выстрелами в лес. По мегафону кричат: "Работают снайперы спецназа МВД! Пан Олейник, пожалуйста, сдавайтесь! Нам надо взять у вас анализ крови на содержание алкоголя!"

Но партизан, молча и обреченно, выходит из-за двух вишенок, метает прямо в головы милиционеров мобильные телефоны и самоубийственно идет, стреляя из двух пистолетов, как в американских фильмах, прямо на встречные выстрелы, пока девятый не поражает его насмерть.

Нарисовал такую картину и даже вздрогнул от жизненной неправды и фальши.

Поэтому попробовал другую версию – "обреченно-суицидную".

Вот одиноко бредущего понурого селянина с безвольно и безысходно опущенными плечами обгоняет джип, источающий дурманящий запах шашлыков, дорогой водки, городского парфюма и куражного пота.

Мимо барски проплывают, заплывшие жиром и властью, физиономии хозяев местной, да и вообще, жизни. И тогда обреченный селянин неожиданно для пассажиров, да и для себя тоже, вдруг выхватывает два пистолета и безрассудно, яростно и неумело стреляет в их сторону, хрипло выкрикивая только слова, которые обычно пишет Таня Монтян на своем блоге: "Сцуки, сцуки, сцуки...!".

Но тоже что-то мой внутренний цензор не пропускает и этой версии.

И возникает третья. Я бы ее назвал "феодально-панская".

Причем возникает она уже, скорее, не в виде образов, а в виде отрывистых фраз, которые обычно извлекают из "черного ящика" после катастрофы: "Эй, мужик, какого хера ты тут шляешься? ... Я сказал стоять, плесень...! С тобой, свинья, разговаривает народный депутат... Гони бычару к лесу... Дави его, дави... По ногам сначала стреляй, по мослам... Блин, завалили козлину... Надо шо-то придумать..."

Вот эти фразы я слышу так явственно и четко, как будто сам присутствовал при расшифровке "ящика". И даже не представляю, какие противоположные факты должно дать следствие, чтобы выбить из моего подсознания эти звучащие голоса.

Поэтому реальностью для меня есть эта третья версия. Именно она позволяет мне говорить о возникновении в нашей стране "феномена Лозинского".

Этот "феномен" фундаментально проявляется, прежде всего, в создании фактически нового общественного строя, радикально отличного от тех моделей, которые обещали нам построить главные политические силы и их лидеры.

Суть этого строя заключается в том, что - пока "центровые политики" делили власть на печерских холмах, пока вырывали друг у друга парламентскую трибуну, Кабмин и министерские кресла, - громадное количество власти просочилось, как сквозь дуршлаг, через их растопыренные и распальцованные руки. И упала она градом на районные земли, где ее тут же подхватило цепкое местное начальство и "заземленные" конкретные нардепы лозинские.

Феномен Лозинского в том, что в стране уже существуют десятки и сотни феодальных латифундий, где законом выступает кулак, а точнее кулаки местной "чрезвычайной тройки" или "четверки". Куда, как правило, входят начальник милиции, прокурор, глава администрации и "крышующий" их, как бы закрепленный за округом, нардеп.

Кстати говоря, избирательный округ Лозинского имел символический номер – 102.

Поэтому я и говорю не о десятках, а о сотнях латифундий. И царят в них, повторяю, не Закон и Право, не "европейские ценности" нарождающегося гражданского общества, не социальная справедливость самоуправляющихся громад, а хамство чиновников, ненасытность силовиков и беспредел политиков.

Мы как-то пропустили и не заметили этап, после которого смешно спорить, какое у нас политическое устройство: президентско-парламентское или парламентско-президентское, потому что оно все более превращается в феодально-олигархическое.

Пока мы спорили, как у нас разделить власть и бизнес в парламенте, у них "на районе" все давно объединилось: и местный административный ресурс, и делегированный сверху политический, и местный капитал, почти мгновенно выросший из рейдерски отнятых у простых селян безбрежных полей, лесов, перерабатывающих производств и охотничьих угодий...

"Сто второй феодальный округ" продемонстрировал еще одну разворачивающуюся на глазах тенденцию. Сейчас модно проводить анализ в терминах компьютерных систем, поэтому тоже позволю себе несколько подобных метафор.

Еще пять-семь лет назад базовой монадой украинского общественного политического процесса выступал некий достаточно спаянный конгломерат из политической партии, парламентской фракции и обслуживающих бизнеса, который даже получил свое название – ФПГ (финансово-политические группы).

Долгое время главные украинские ФПГ действовали в режиме "системы с монолитным ядром". А особенность такой системы, если верить компьютерщикам, заключается в том, что в ней ядро работает со своей периферией в "едином адресном пространстве".

Если перевести все это на человеческий политический язык, то в классической украинской ФПГ "ядро", то есть руководство, связано со своей "периферией" - со своими помощниками, подчиненными, рядовыми депутатами и партийцами, представителями на местах – едиными идеологическими, психологическими, даже дружественными узами.

Когда, например, в свое время у "ядра" Тимошенко арестовывали "периферию" - ее помощника Сивульского - она, рискуя свободой, репутацией, да и здоровьем, лично била камнями окна в прокуратуре.

Когда у "ядра" Турчинова арестовывали "периферию" - его депутатского помощника – он, рискуя жизнью, бросался на автомобиль опергруппы налоговой милиции. Так на практике работала монолитность ядра, так на практике проявляло себя единое адресное пространство.

Сегодня все по-другому. На глазах происходит мутация монолитных ядер в "микроядерную архитектуру". Это ситуация, когда "периферийные сервисы реализуются не в адресном пространстве ядра, а в адресном пространстве самого пользователя".

Прошу прощения за фразу и сразу пытаюсь ее перевести.

Иначе говоря, возникает ситуация, когда лидеры партий, точнее ФПГ, практически не знают ни идеологических, ни психологических, ни тем более моральных особенностей своих рядовых членов-депутатов.

Лидеры просто довольствуются тем, что их апологеты тупо купили себе место в их общей операционной системе (и абсолютно неважно за что купили – за деньги или услуги). И все они уже практически ничем адресно не связаны. "Верхушка" и "периферия" реально уже ничего системно не знают друг о друге.

Именно поэтому возникает ситуация, когда тот же Турчинов горячо, по инерции, как когда-то, защищает вместе со своими депутатами Лозинского и требует наградить его государственной наградой. Но уже через несколько дней, повинуясь новому тренду и изменившейся архитектуре, они также дружно призывают его осудить и засудить.

И не знаю даже, что больше вызывает смущение и даже омерзение: разухабистая, безапелляционная, скороспелая защита своего соратника, явно попавшего в сомнительную ситуацию, или его торопливая, неряшливая "сдача" и кукушечье выбрасывание из "общего депутатского гнезда", опять-таки до выяснения всех обстоятельств.

Представляется, что процесс распада "ядра" и "периферии" происходит сегодня во всех украинских мегапартиях.

Дело в том, что монолитность партии нельзя "отлить" сверху вниз, она "отливается" только снизу вверх. Настоящие политические партии, как и деревья, не растут сверху вниз, а только снизу вверх. Хотя, надо сказать, деревья всегда умирают стоя, а партии – лежа (естественно, под кем-то).

Но эта тема отдельного большого разговора.

А сейчас вернемся опять к "феномену Лозинского".

Конечно, бесконечно жалко безвинно и бессмысленно замученного и убиенного простого человека. Но, может быть, хотя бы эта жертва в украинском жертвенном пантеоне будет не напрасна. Может быть, именно эта жертва создаст критическую массу ненависти и недоверия к тем новым "хозяевам жизни", которые сначала отнимали у людей фабрики и заводы, потом – земли и угодья, а сейчас – здоровье и саму жизнь.

Может быть, именно эта жертва покажет, в каком идейном, технологическом, нравственном тупике находятся основные политические силы, которые не только не способны создать великие цели для общества, но уже пошли вразнос и перестали контролировать своих собственных членов, мутирующих в каких-то монстров от вседозволенности и безнаказанности.

Может быть, именно эта жертва подскажет: хватит, пора их менять!

Не верю в это, но надеюсь.

Иначе, зачем тогда посреди дня в чистом поле и при ясном небе погиб невиновный человек?

По материалам: Адвокат-консалтинг

Анатолій Голубченко: Леонід Черновецький буде працювати стільки, скільки захоче

Анатолій Голубченко - один із трьох китів, на яких тримається влада Черновецького.

По своїй суті Голубченко типовий представник когорти "червоних директорів". Хоча насправді великим підприємством він керував лише один раз, будучи заступником генерального директора по виробництву Запорізького металургійного комбінату "Запоріжсталь" у 90-х роках .

Але пік його кар'єрного злету припадає на середину дев'яностих, коли Голубченко був заступником міністра промисловості, міністром і першим віце-прем'єром в уряді Пустовойтенка. При цьому, як писали ЗМІ в ті часи, іноді за впливовістю він навіть переважав прем'єра Пустовойтенка.

У команді Черновецького Голубченко теж успішно грає роль "сірого кардинала".

У разі, якщо в Київраді треба доповідати якесь грошове чи тарифне питання, це обов'язково робить перший заступник голови КМДА. Саме він завжди в курсі, що відбувається з колектором чи сміттєзвалищем, і навіть улюбленцем мера - слоном Васею.

Незважаючи не те, що центри ухвалення рішень у Черновецького розподілені на трьох - Ірену Кільчицьку, Дениса Басса і Анатолія Голубченка - саме на останнього мер лишив місто на час свого весняного лікування.

Кажуть, рекламна фірма Голубченка обслуговує градоначальника, а також Черновецький дуже полюбляє повечеряти в ресторані "Егоїст", що належить дружині його найпершого заступника.

Очевидним підтвердженням заможнього життя Голубченка є те, що його родина має квартиру на печерських Липках і садибу в віп-котеджному містечку "Золоті ворота", а його син їздить на "Бентлі" та "Порше".

Звідки гроші на такі статки у одвічного державного службовця - невідомо. Сам він навіть власні слова про літній відпочинок на яхті з інтерв'ю вирізав.

На перший погляд, Голубченко справляє враження привітної і легко доступної. Але чим далі в ліс, тим товщі партизани. "Українська правда. Київ" дуже швидко отримала згоду від заступника мера на інтерв'ю. А от з вичитки його довелося чекати три тижні. При цьому з тексту зникли шматки про вже згадані щорічний відпочинок на яхті, сімейний бізнес та автомобілі, на яких їздить його родина.

- Анатолію Костянтиновичу, тільки чесно, вам як першому заступнику мера, комфортно живеться у столиці?

- (Сміється) Цікаве питання. Я коли ще жив у Маріуполі та інколи приїжджав до Києва, наприклад, на виставку по мисливському собаківництву, або на змагання по стендовій стрільбі, думав, що ніколи тут жити не буду. Для мене рідним був Маріуполь. А от дружина моя завжди мріяла жити у Києві.

Потім так долею мені було дано, що я з 1990 року живу у Києві, і навіть не розумію, як я міг жити не в Києві. Для мене це - моя сім'я, моє місто. У Києві я відчуваю себе дуже комфортно, тому що я живу в своєму місті.

- Але в Маріуполі ви не були другою людиною після мера, чиновником такого рангу.

- Вам так здається. Я по місту Маріуполю був вищим чиновником, ніж ви кажете. Я вже в той час працював керівником листопрокатного цеху, був членом президії міськкому партії. А бути членом президії міськкому партії в той час, я вам скажу, було набагато вище, ніж сьогоднішня посада. Я був керівником цеху, де працювало 1,5 тисячі людей, які катали по 4 мільйони тонн сталі, і я був членом парткому.

Так що я був в Маріуполі людиною, яку знали всі. Хоча був ще молодим. Що стосується сьогоднішнього дня, то я почуваюся дуже комфортно. І думаю, що так само комфортно почувається кожен киянин. Інше питання, що все одно є проблеми.

- За вашою інформацією, коли нарешті вирішаться проблеми з розпочатими реконструкцією і будівництвом транспортних розв'язок? Коли закінчаться ці безкінечні пробки?

- Давайте з вами домовимось, що будівництво і реконструкція доріг та розв'язок буде стільки, скільки існуватиме Київ.

- Але хіба не можливо хоча би на 20-30 років наперед зробити ремонт Московської площі?

- І на 30 неможливо, навіть на рік неможливо, бо так змінюється темп життя, що постійно потрібно вирішувати нові і нові завдання. Московська площа - важливий об'єкт, і при нормальному фінансуванні ми могли би закінчити його до кінця року. Але фінансування, на превеликий жаль, майже немає. І тому я не можу зараз сказати, коли буде завершено її ремонт.

- Але місто сьогодні стоїть у пробках.

- Воно не сьогодні, а вже 10 років стоїть у пробках.

- Але колись це має закінчитися?

- А це, знаєте, залежить від науково-технічного прогресу. Що робити, якщо наприклад, ми будемо будувати по одній розв'язці, і розраховувати на 1 мільйон автомобілів, а їх вже буде 1,5 мільйони? Проблема все одно залишиться. І вона є в кожній країні.

- Ви зараз можете сказати - до такого-то часу роботи закінчаться?

- Я можу сказати, що для Подільського мостового переходу треба ще три роки. Московську площу закінчимо цього року, може - у першому кварталі наступного.

Проспект Возз'єднання однозначно закінчимо в цьому році. До листопада буде все нормально, я це гарантую. Щодо естакади на Набережно-Хрещатицькій, я думаю, що ми закінчимо у цьому році, може, зачепимо трохи наступного.

- Щодо мостів. Вам не здається, що їх катастрофічно не вистачає?

- Чому не здається - я це бачу кожен день. Я думаю, що Залізничний міст і Подільський міст допоможе, але не розв'яже ще проблему. Ми ж іще збираємося будувати тунель під Дніпром і зараз над цим працює Денис Басс, зокрема - над виділенням кредитних коштів.

- Чи не дешевше збудувати міст іще один?

- Я не можу сказати, що дешевше. Згадайте, скільки виникло проблем при будівництві Подільського мостового переходу, коли вже вся земля розпайована, викуплена і усе комусь належить. Ми тільки по Подільському мостовому переходу викуповуємо об'єктів на 1 мільярд гривень. А якщо буде підземний тунель, то можна ж вийти в такій точці, де нічого не треба зносити.

- Коли будуть здані в експлуатацію швидкісний трамвай і міська електричка?

- Міську електричку повинні були закінчити і запустити від станції "Городньої" до "Петрівки". Я думаю, що вона ось-ось піде.

- А півкільце?

- Півкільце буде трохи пізніше - до кінця року. А що стосується швидкісного трамваю, то планують закінчити у цьому році.

- Коли? Бо вже так само планували до Дня Києва.

- Грошей немає. Не вистачає грошей. Ми не очікували такої кризи і робили прогнози без її врахування.

- Чи буде до Євро-2012 побудована електричка до Борисполя?

- Ми на себе таку відповідальність не брали, це була пропозиція Міністерства транспорту. Я навіть не можу собі уявити, яким чином можна побудувати таку електричку до 2012 року. Може Міністерство транспорту візьметься, якщо в нього будуть фінанси... У нас таких коштів не буде.

- Ви минулого року говорили, що у 2008 на будівництво метро закладено у 4 рази більше коштів, ніж у 2007 році. І обіцяли, що чотири станції метро закінчать уже в 2008 році. Це було одним з головних гасел у Черновецького перед виборами. Але метро не добудоване. Коли ж нарешті будуть здані ці станції?

- Станції - "Голосіївську", "Деміївську" і "Васильківську" - ми б уже добудували, якби в цьому році були виділені відповідні кошти. У минулому нам теж коштів не вистачило, бо почалась криза, ми перестали отримувати нормальну дохідну частину, а в цьому році навіть з тих виділених 200 мільйонів ми не отримали ще ні копійки. Думаю, ці станції відкриють або в кінці цього року, або в першому кварталі наступного

- Гроші зі стабфонду ви ще не отримали, але вже просили у листі до Тимошенко з коштів метро виділити 10 мільйонів на будівництво пам'ятника Мазепі...

- Так. І навіть не 10, а 18 мільйонів. Бо 10 мільйонів - для Мазепи, а 8 мільйонів - для інших.

- Але чому ці кошти треба брати з будівництва метро - з такого болючого для людей об'єкта?

- Це не велика сума. Я вам можу сказати, що коли на якийсь об'єкт виділено 15 мільйонів, а ти забираєш 10, то це дуже болюче. Набагато болючіше, ніж з 200 мільйонів взяти 10.

Ми зацікавлені виділити ці кошти з державного бюджету, а не з місцевого. Бо до державного бюджету можна знову звернутись і сказати "дайте на метро додатково, тому що нам же треба закінчити метро, ми ж не могли пам'ятник будувати за рахунок свого бюджету".

- А чи не можна було зачекати з пам'ятником?

- Це не я вирішую, і не адміністрація. Є державна програма. По цій державній програмі і повинні побудувати.

- Але ж ви як заступник мера можете сказати: давайте почекаємо - мине криза...

- Я можу говорити що завгодно. Але, на превеликий жаль, я провів нараду і загальна думка була така - будувати.

- А що буде з будівництвом метро на Троєщину?

- Проект є, треба проводити тендер на виконавця. Як тільки проведемо тендер - почнемо будувати. Перші роботи розпочнемо, мабуть, у цьому році.

- Колись на сайті КМДА була велика презентація щодо будівництва кількох десятків готелів до Євро-2012. Що зроблено на сьогодні та чи встигаєте закінчити до 2012 року?

- Поки все йде за графіком.

- Коли з'явиться паром чи пароплав, який перевозитиме людей з Лівого берега на Правий?

- Я знаю, що є судноплавна компанія, там призначається керівник, якому доручено організувати водні трамвайчики. За це відповідає Денис Басс.

- Ви, сидячи тут в мерії, відчули на собі кризу?

- Відчув. І в сімейному сенсі відчув дуже серйозно, і в роботі з точки зору адміністрації відчув.

- На чому ви зараз економите?

- Як фізична особа? Та я навіть говорити не хочу. Наприклад, в цьому році відмовився від сімейного відпочинку. Повністю, бо не можу собі такого дозволити.

- А на роботі на чому економите?

- Ми все економно використовуємо. Папір роздруковуємо тільки з двох сторін. Жоден папірець не викидається, якщо інша сторона чиста! На олівцях економимо, на папірцях, на всьому. За службові телефони зараз не платять. Криза дійсно відчувається.

- Тобто ви самі сплачуєте за свої розмови?

- Ну я, відверто кажучи, ніколи і не користувався службовим мобільним телефоном, у мене свій особистий.

- У яку суму обійшлося столиці святкування Нового року?

- Наскільки пам'ятаю, то у 800 тисяч гривень.

- А Дня Києва?

- А Дня Києва близько 150 тисяч гривень.

- Чому тоді так довго не могли розрахуватися за встановлення і демонтаж ялинки?

- Грошей не було. Віддавали борги по заробітній платі. Але вже зараз 500 тисяч віддали і ще лишилось 300 тисяч. Віддамо. Все буде нормально.

- Під кінець минулого року та на початку цього Леонід Черновецький кілька разів підписував розпорядження про підвищення тарифів, а президент своїм указом їх кілька разів скасовував. Але з 1 червня тарифи все одно зросли на 50%. Чому міська адміністрація переступила через волю президента?

- Ми поетапного йдемо до приведення тарифів до економічно обґрунтованого рівня. Якщо ми, наприклад, перейдемо на подання газу для населення свого українського видобутку - тоді економічно-обґрунтовані тарифи будуть нижчі, ніж ті, які діяли до 1 червня. Тоді ми будемо знову їх погоджувати.

Тому коли ми говоримо про приведення тарифів до економічно-обґрунтованих, то це може бути як підвищення, так і зниження. Це залежить від того, які ціни будуть на газ, на електроенергію. А ціни на газ, на електроенергію встановлюються державою, і ми не можемо цих похідних змінити.

Ми відпрацьовуємо розпорядження про додаткову допомогу незахищеним верствам населення, у яких платіж буде всього на 20% більшим за нинішній. І, до речі, президент відміняв тарифи не тому, що вони зависокі чи занизькі, а тому що розпорядження були підписані з порушенням законодавства.

- Але Черновецький заявляв, що між ним і секретаріатом президента конфлікт через те, що президент не хоче підвищення тарифу...

- Ні. Який може бути конфлікт? Укази Президента потрібно виконувати, а не обговорювати.

- На сайті мерії є колонка "Ваш будинок", де розраховано тариф для кожного будинку окремо. Чи доцільно в такому разі говорити про загальне підвищення на 50%?

- Зараз ми маємо 50% від економічно обґрунтованих тарифів. Є постанова Кабміну № 560, яка вимагає розрахувати тариф по кожному будинку окремо.

Тариф на комунальні послуги складається з трьох частин. Перша - утримання будинків, друга - гаряча вода та тепло, і третя - холодна вода та водовідведення.

Коли ми говоримо про житлові будинки, то можемо говорити лише про одну складову тарифів - утримання.

Так от, якщо ви візьмете тарифи по кожному будинку окремо, то побачите, що на кожен будинок встановлено свій тариф, але на 50% від економічно-обґрунтованого.

А те що одному будинку тариф більший, ніж в іншому - то це так показали розрахунки: тут 8 гривень, а тут тільки 2 гривні.
Фото прес-служби президента

- Виходячи з того, що киян взимку залишили без води, можна сказати, що між "Київенерго" і КМДА розпочалась своєрідна війна?

- Ні.

- Чому? У "Київенерго" заявляють, що люди сплачують за компослуги на 90%, але столична влада не компенсує різниці в тарифах. Тому ростуть борги. Відповідно, жителі лишаються без тепла і води.

- Люди розраховуються на 102%. І це тільки говорить про те, що тарифи низькі - найнижчі в Україні. Ви вважаєте, це нормально для європейської держави? Ви ж володієте цифрами. Мабуть, ви чули про кредит у 1 мільярд 200 мільйонів для компенсації "Київенерго"? 900 мільйонів уже сплатили, а 300 мільйонів зараз підходить.

- Тобто, коли ви віддасте 1 мільярд 200 мільйонів, то борг буде погашено і люди більше не лишаться взимку без води?

- Ні, борг буде. Бо за 2009 рік набіжить новий. Це був старий, з 2000 по 2009 роки - ми його віддали.

- Тобто на даний момент ви не можете гарантувати, що наступного року відключення води не повториться?

- Ні, не повториться. Тому що певна сума заборгованості є постійною, зЗавжди. Цю суму заборгованості ми завжди отримували як товарний кредит від "Київенерго" і "Нафтогазу".

Навіть якщо ми би хотіли швидко привести тарифи до економічно-обґрунтованих, треба враховувати розрив якнайменше у три місяці між тим, що декларує держава про підняття ціни на газ і до того, що ми могли б теоретично підняти та привести тарифи до економічно-обґрунтованих.

Крім того, є ще одна складова, яка, на мій погляд, спрацює.

- Яка саме?

- Вибори-перевибори. Ну хто з керівників допустить якісь відключення , коли йдуть вибори президента ? Вони ж бо керівники. Як кияни на них подивляться?

- Тобто ви вважаєте, що вибори для вас стануть козирною картою?

- Ні. Але політична ситуація якимось чином впливає на відключення-підключення. Кожен використовує її, як хоче. Це буде дуже важкий час. Але ми для того й керівники, щоб не допустити ніяких негараздів, особливо з наданням комунальних послуг. Найчутливіше - комунальні послуги і тарифи на ці послуги.

- Ви говорили про створення КП "Київтеплокомуненерго". Воно повинно усунути "Київенерго". Це буде така своєрідна помста?

- Ні, воно ніколи не усуне "Київенерго". "Київенерго" буде виробляти електроенергію, теплову енергію. А "Київтеплокомуненерго", якщо "Київенерго" не погодиться бути виробником послуги, стане виробником послуг. У нас сьогодні немає виробника послуги, ані з тепла, ані з гарячої води.

- Що ви маєте на увазі?

- Людина отримує гарячу воду не в гігакалоріях, а в метрах кубічних. А "Київенерго" нам продає електроенергію в гігакалоріях і каже, що це гаряча вода. Але ж це не гаряча вода. Це електроенергія, яка використовується для підігріву води. По закону вони повинні купити холодну воду, додати енергію для нагріву, нагріти воду і продати у метрах кубічних. А від цього вони відмовляються.

Тому ми хочемо зробити "Київтеплокомуненерго" виробником послуг. Воно буде купувати у "Київенерго" теплову енергію, у "Київводоканалу" - холодну воду, нагрівати і продавати мешканцям гарячу воду у метрах кубічних. А зараз ЖЕКи купують енергію, купують холодну воду, потім гріють воду до гарячої, продають. Але, на превеликий жаль, не можуть розрахуватися, бо не виходить порахувати, скільки енергії пішло, скільки води пішло, скільки втрачено.

- Ви маєте можливість у перспективі перейти на альтернативне паливо, щоб не залежати від "Газу України" - і, відповідно, від НАК "Нафтогаз"?

- На це потрібен дуже великий час, сучасні технології і гроші. Але з точки зору часткового переходу та економії - безумовно.

Ми вже пройшли процедуру в Кабінеті Міністрів і незабаром вийде розпорядження про створення робочої групи - яку, до речі, я очолюю - щодо комплексної реконструкції Бортницької станції аерації і будівництва теплових насосів, які будуть використовувати різницю температури стоків БСА.

Майже половина Лівого берега буде отримувати тепло без газу, тобто за рахунок оцих теплових насосів. Це буде альтернативне паливо. Крім того, ми думаємо, що можна реконструювати дві-три газових котельні та поставити спеціальні заводи з переробки твердих побутових відходів, які даватимуть котельням для опалення.

- Київська адміністрація планувала брати кредит у японців на реконструкцію Бортницької станції аерації?

- Не київська адміністрація. Коли ми розмовляли в уряді, було прийняте рішення, що це буде японський кредит. Вже проведені переговори. Японці погодились.

Тепер потрібно, щоб вийшло розпорядження уряду, щоб був розроблений проект, який отримає гарантії уряду. Це займе певний час, бо все не може бути як за чарівною паличкою.

Вже відбувся тендер на переможця з розробки проекту і закладені гроші в бюджеті - 32 мільйони. Наше завдання - в цьому році закінчити розробку проекту.

- Про яку суму кредиту йде мова?

- Від 700 мільйонів доларів до 1 мільярда, залежно від того, які об'єкти потраплять під реконструкцію. Якщо питання поводження з твердими побутовими відходами буде вирішуватись разом з реконструкцією Бортницької станції, то це буде 1 мільярд.

- Коли плануєте закінчити реконструкцію?

- Якщо ми почнемо в цьому році, то через три роки.

- Ви думаєте після цього вже не буде жодних нарікань екологів...

- Не буде нічого! Після цього років на 50-60 ми будемо мати кращу в Європі станцію аерації.

- До Євро-2012 планували збудувати 2 сміттєспалювальних заводи і 5 електропідстанцій. Що робиться зі сміттям, адже вивозити його дорого і нераціонально?

- По-перше, ви помиляєтесь. Найдешевший спосіб - це якраз вивозити і захоронювати відходи. Але Європа вже від цього відмовляється. Тому потрібно будувати підприємство по переробці твердих побутових відходів. Якщо нам вдасться, то за 3-4 роки буде у нас і сміттєспалювальний

- Ваша думка щодо нагородження Олеся Довгого. У секретаря Київради є такі заслуги, за які треба давати орден?

- Я думаю, що він заслужив. Я не буду говорити про великі чи малі досягнення, скажу, що, на мій погляд, він заслужив, як молода, талановита людина, яка утримує Київраду.

- Меру на день народження що даруєте чи можете подарувати?

- Гарну пляшку вина або коньяку.

- Він цінує вино?

- Я не знаю, чи він цінує, але я дарую те, що б я хотів би отримати сам (сміється).

- Леонід Черновецький збирався брати участь у виборах президента...

- Чому збирався? Він і збирається.

- Якщо на місце Черновецького прийде інша людина, ви згодні залишатись на своїй посаді?

За матеріалами: Адвокат-консалтінг

Щодо адміністративних правопорушень салону гральних автоматів

"Розглянувши Вашу заяву від 18.06.09 р. повідомляємо, що відділом податкової міліції Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Харкова були перевірені зазначені факти, які викладені у Вашому листі, в ході чого встановлено, що за адресою: м.Харків, вуд.Полтавський шлях, 65 розташований салон гральних автоматів, який належить БДФ ПП "Віта", де населенню надавалися послуги у сфері грального бізнесу, всупереч діючого розпорядження № 494-р від 07.05.2009 "Про заборону грального бізнесу в Україні" прийнятого Верховною Радою України. В зв'язку з чим співробітниками ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова був складений матеріал про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.164 КУпроАП. Матеріал перевірки направлено до суду Жовтневого району міста Харкова для прийняття рішення згідно чинного законодавства",- повідомив МГ "Адвокат Консалтінг" Перший заступник начальника ДПІ - начальник відділу податкової міліції ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова Ю.М.Шевченко.

За матеріалами: Адвокат-консалтінг

Щодо порушення ліцензійних умов ПФ "Кібела"

"Харківською міжрайонною прокуратурою Ваше звернення, яке надійшло з прокуратури Харківської області на дії ПФ "Кібела" щодо порушення ліцензійних умов, розглянуто.
Встановлено, що комісією управління державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області у складі представників галузевих служб проведено позапланову перевірку дотримання ліцензійних умов ПФ "Кібела", ідентифікаційний код 30035446, за адресою: вул. Дніпропетровська, 283, м.Мерефа, Харківська область, які здійснюють охоронну діяльність нв підставі ліцензії виданої МВС України серії АБ № 114399, 114400, термін дії до 01.04.10 на надання послуг з охоронної державної та іншої власності, з охорони громадян.
Під час перевірки суб'єкта охоронної діяльності виявлені порушення пунктів 4.5.2, 4.7.5. ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною громадян затверджених спільним наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і МВС України від 14.12.04, про що складено відповідний акт від 27.01.09 за №8." Про це повідомив МГ "Адвокат Консалтінг" заступник Харківського міжрайонного прокурора молодший радник юстиції О.Максимович.

За матеріалами: Адвокат-консалтінг