Поиск

За угодою сторін

Працівники знову вправі звільнятися з роботи на такій підставі без обмеження права на отримання допомоги по безробіттю.
Конституційний Суд визнав неконституційними зміни до статей Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", відповідно до яких, якщо працівник звільнився з роботи за угодою сторін або за власним бажанням, то право на отримання допомоги по безробіттю він набував, починаючи з 91-го календарного дня після звільнення.

Як відомо, наприкінці минулого року депутати прийняли Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення" від 25 грудня 2008 року. Цим Законом, зокрема, були внесені зміни до статей Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Згідно з ними у випадку, коли працівник звільнився з роботи за угодою сторін (п.1 ст. 36 Кодексу законів про працю), то право на отримання допомоги по безробіттю він набував, починаючи з 91-го календарного дня після звільнення.

Однак Конституційний Суд України своїм рішенням від 28 квітня 2009 року визнав ці зміни неконституційними.

Зокрема, Суд у своєму рішенні наголосив, що внаслідок цих змін громадяни України, звільнені з останнього місця роботи за угодою сторін, втратили право на виплату допомоги по безробіттю з восьмого дня після їх реєстрації в установленому порядку в державній службі зайнятості, а отже — і право на допомогу по безробіттю протягом 90 календарних днів після звільнення з роботи. Конституція України не допускає при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Право на соціальний захист є невід'ємним конституційним правом громадян. Конституційні права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремі обмеження прав і свобод можуть встановлюватися лише в умовах воєнного або надзвичайного стану із зазначенням строку дії цих обмежень.

У рішеннях Конституційного Суду України неодноразово підкреслювалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, за яким кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Конституційний Суд вважає, що редакцією Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" до внесення змін не обмежувалося право зазначеної категорії осіб на соціальний захист. Тому Законом "Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення" від 25 грудня 2008 року не могли бути введені обмеження щодо вже визначених у Законі прав на отримання соціальної допомоги, оскільки такі обмеження позбавляють цю категорію осіб можливості отримання допомоги по безробіттю протягом певного періоду.

Отже, після офіційного оприлюднення і набрання законної сили цим рішенням КС працвники знову можуть звільнятися з роботи за угодою сторін і державна служба зайнятості, при зверненні працівника за постановленням на облік як безробітного, не вправі йому відмовити і зобов'язана зареєструвати його та виплачувати державну допомогу по безробіттю з 8-го дня після реєстрації

За матеріалами: Адвокат-консалтінг

В казино - в 21 год и с паспортом

Нардепы решили оградить молодежь от азартных игр. В Раде зарегистрирован законопроект, согласно которому людям моложе 21 года запрещается входить в казино или приближаться к "одноруким бандитам". Законопроект Рада собирается рассмотреть на одной из ближайших сессий. Если его примут, в казино молодежи придется ходить только с паспортом — чтоб подтвердить свой возраст. Также будет запрещена любая реклама азартных игр, а игровые залы не должны располагаться на территории, прилегающей к школам, вузам, больницам и т.д. А чтобы доходы бюджета не снижались от возможного падения посещаемости, стоимость годовой лицензии для казино и залов игровых автоматов хотят поднять с 3 до 5 млн грн.
Владельцы игрового бизнеса относятся к идее депутатов скептически. "Если закон обяжет пускать посетителей по паспорту, мы подчинимся. Но откажемся переселяться из-за того, что мол, игровой зал расположен ближе чем надо к школе. Будем судиться", — заявили нам в киевской сети игровых автоматов "Багира".

По материалам: Адвокат-консалтинг

Верховная Рада ввела мораторий на взыскание банками заложенной жилой недвижимости

Верховная Рада приняла в целом закон №3459-1 "О защите имущественных прав граждан в период выхода экономики Украины из состояния финансового кризиса", передает "РБК-Украина". За соответствующее решение проголосовали 237 депутатов из 439 зарегистрированных в зале.

"На период выхода экономики Украины из состояния финансового кризиса вводится мораторий на приобретение залогодержателем или ипотекодержателем права обращения взыскания на предмет залога или ипотеки в случае, если предметом залога или ипотеки является жилая недвижимость, в которой постоянно проживают граждане", - говорится в документе.

Окончание выхода экономики Украины из состояния финансового кризиса, по закону, определяется решением ВР по представлению Кабинета министров. Закон вступит в силу со дня опубликования.

По матеріалам: Адвокат-консалтінг

Порятунок через банкрутство

Популярним нині виходом із "кредитного ярма" для юридичних та фізичних осіб-підприємців стала процедура банкрутства. На відміну від багатьох розвинутих країн Заходу, в Україні до цього моменту законодавством не передбачається процедура банкрутства для фізичних осіб. Але хіба звичайні фізичні особи мають менше проблемних кредитів чи більше грошей їх виплачувати, ніж вищевказані категорії суб'єктів банкрутства? У зв'язку з цим 27 березня УуВерховній Раді був зареєстрований законопроект № 4273, який передбачає внесення змін до Цивільного кодексу та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з метою надання законодавчої можливості громадянам, які з незалежних від них причин втратили частину свого доходу, списати свої борги перед кредиторами або ж добровільно погасити їх у порядку та спосіб, погоджені з кредиторами через застосування процедур банкрутства фізичної особи-підприємця. Автором законопроекту став Валерій Писаренко, який, коментуючи свою ініціативу, пообіцяв доповнити проект списком майна, яке не зможе підлягати відчуженню під час процедури ліквідації (мається на увазі неохідний розмір житлової площі та предмети першої необхідності ).

Отже, згідно із законопроектом, справа про банкрутство фізичної особи порушується, якщо безспірні вимоги до боржника перевищують вартість наявного у нього майна або сукупно складають не менше 150 мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені протягом трьох місяців. Після порушення справи розпорядник майна чи боржник має надати суду список майнових активів боржника і після підготування усіх необхідних документів скласти та узгодити з кредиторами план погашення боргу, термін якого не повинен перевищувати п'яти років і 20 років у випадку іпотечного боргу.

Законопроектом також передбачається зміна черговості задоволень вимог кредиторів. Майно боржника реалізується для задоволення усіх вимог кредиторів у такій послідовності:
1. Вимоги громадян, перед якими фізична особа несе відповідальність за заподіяння шкоди життю та здоров'ю.
2. Інші вимоги особистого характеру.
3. Вимоги кредиторів за забов'язаннями, забеспеченими заставою майна фізичної особи.
4. Вимоги щодо сплати податків і зборів.
5. Розрахунки з іншими кредиторами.

Даний перелік може поставити банки у досить незручне становище, адже в даному списку вони займають лише третє місце, а не перше, згідно з нині чинним Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" стосовно фізичних осіб. Все наявне у боржника майно може піти на розрахунок з першими двома групами. До речі, питання виникають з приводу неконкретного формулювання другої групи, що може призвести до махінацій та зловживань. Для недопущення зловживань законопроект передбачив для громадянина-банкрута такі обмеження: заборону реєстрації фізичної особи як підприємця, заборону ставати засновником (учасником) юридичної особи (за винятком спадщини), входити до складу колегіального органу юридичної особи, отримувати майно чи кошти в кредит, передавати майно під заставу протягом п'яти років. Дана форма дещо не співпадає зі ст. 42 Конституції, яка кожному гарантує право на підприємницьку діяльність, а також нормами Цивільного та Кримільного кодексів, які не встановлюють обмеження у дієздатності для осіб, яких визнано банкрутами. Одже, очевидною є необхідність внесення змін до вищесказаних законодавчих актів задля недопущення можливих непорозумінь.

Банкіри вже б'ють на сполох, наголошуючи на негативних наслідках для банківської системи ухвалення парламентом цього законопроекту. Очевидно, що внаслідок такого нововведення значно зросте кількість непогашених кредитів, але й визнають, що така практика розповсюджена в Європі та спрямована на захист простих громадян. Щоправда, враховуючи ставлення Президента до банківської системи та його останні заклики, найбільш імовірним буде накладення вето у разі ухвалення цього законопроекту Верховною Радою.

За матеріалами: Адвокат-консалтінг