Поиск

Прес-реліз щодо Рішення у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування

ПРЕС-СЛУЖБА

КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

01003, Київ, Жилянська, 14

тел. 238-10-80, 238-11-38

факс 287-36-16

П Р Е С – Р Е Л І З

21 квітня 2009 року

21 квітня Конституційний Суд України оприлюднив прийняте 16 квітня Рішення за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування). Суддя-доповідач – Юрій Нікітін.

Харківська міська рада звернулася до КСУ з клопотанням дати офіційне тлумачення зазначеним положенням Конституції України і Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97–ВР з наступними змінами (далі – Закон) стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни з будь-якого питання, що є компетенцією органу місцевого самоврядування. Необхідність в офіційному тлумаченні зазначених положень Конституції України та Закону автор клопотання обґрунтував неоднозначним їх розумінням при застосуванні органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами і судовими органами, що перешкоджає нормальній діяльності Харківської міської ради та призвело до обмеження її конституційних повноважень.

Конституційний Суд України, вирішуючи порушені у конституційному поданні питання, виходив з такого. На основі Конституції України в Законі встановлено, що ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України і законодавством до їх відання, і що рішення відповідної ради може бути внесене на повторний розгляд цієї ж ради. У Законі передбачено, що рішення виконавчого комітету ради з питань, які належать до компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою, і що раді належить право скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень. У Законі також визначено право ради скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни, зокрема скасовувати дозволи на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення і вносити зміни до місцевого бюджету.

Аналіз повноважень ради в галузі планування та в бюджетно-фінансовій сфері, закріплених у частині першій статті 26 Закону, а саме: встановлення місцевих податків і зборів та розмірів їх ставок у межах, визначених законом, прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах, встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету, затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад, та повноважень, визначених частиною другою статті 18 Декрету Кабінету Міністрів України „Про місцеві податки і збори", згідно з якою „органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю скасовувати окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочки у сплаті місцевих податків та зборів", дає підстави стверджувати, що рада має право скасовувати місцеві податки та змінювати їх розміри, а відтак – скасовувати чи змінювати свої раніше прийняті рішення.

Системний аналіз положень Конституції і законів України дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на скасування власних рішень як за органами, що їх видали. Це узгоджується із правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у Рішенні від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не визначено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Отже, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування - сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи - мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

КСУ також дійшов висновку, що за змістом частини другої статті 144 Конституції України, частини десятої статті 59 Закону рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються прокурором у встановленому Законом України „Про прокуратуру" порядку з одночасним зверненням до суду. При цьому КСУ зазначає, що право прокурора оскаржувати до суду рішення органів місцевого самоврядування не є абсолютним. У Конституції України закріплено, що її норми є нормами прямої дії, а отже звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, як і право на оскарження в суді рішень органів місцевого самоврядування, гарантується безпосередньо на підставі Конституції України кожному.

Зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає КСУ, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).

КСУ звертає увагу на те, що згідно з Конституцією України органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами. Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є „гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Автор конституційного подання звернувся з клопотанням дати також офіційне тлумачення положень частини чотирнадцятої статті 46 Закону. Однак у поданні не вказано, в чому саме полягає необхідність офіційного тлумачення цієї норми, що відповідно до пункту 2 статті 45 Закону України „Про Конституційний Суд України" є підставою для припинення конституційного провадження у справі в цій частині.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 39, 45, 51, 62, 63, 66, 67, 69, 95 Закону України „Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України вирішив:

1. В аспекті конституційного подання положення частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97–ВР (з наступними змінами) стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

2. Припинити конституційне провадження у справі щодо офіційного тлумачення положень частини чотирнадцятої статті 46 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" на пiдставi пункту 2 статті 45 Закону України „Про Конституційний Суд України" – невiдповiднiсть конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України „Про Конституційний Суд України".

3. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

За матеріалами: Адвокат-консалтінг

Конституционный суд Украины по представлению Харьковского горсовета признал право местных советов отменять свои решения и вносить в них изменения

Конституционный суд (КС) Украины 16 апреля по конституционному представлению Харьковского горсовета относительно официального толкования ст. 19 и ст. 144 Конституции Украины, а также ст. 25, ч.14 ст.46, ч.1 и ч.10 ст. 59 закона "О местном самоуправлении в Украине" признал право органа местного самоуправления отменять принятые ранее им решения или вносить в них изменения. Соответствующее решение 21 апреля обнародовал председатель КС Андрей Стрижак.

Как передал из Киева корреспондент "SQ", кроме того, КС указал, что правовые акты ненормативного характера органов местного самоуправления, которые являются актами одноразового применения, не могут быть отменены после их исполнения. По словам представителя Верховной Рады в КС, нардепа Юрия Ключковского, такое решение означает, например, что местный совет не может отменить решение о назначении на должность или решение о продаже или аренде земли после вступления в силу договора.

КС также принял решение прекратить судопроизводство в отношении ст.46 закона "О местном самоуправлении" в связи с несоответствием представления требованиям закона о КС.

Справка "SQ". Ст. 25 закона "О местном самоуправлении в Украине" определяет, что сельские, поселковые и городские советы правомочны рассматривать и решать вопросы, отнесенные к сфере их компетенции. В ст. 46 закона определены полномочия сессии местного совета. Согласно ч.1 ст.59 этого закона, совет принимает нормативные и другие акты в форме решений.

В ст. 19 Конституции Украины отмечено, что органы местного самоуправления должны действовать в рамках своих полномочий и на основе Конституции и законов Украины, а ст. 144 определяет, что органы местного самоуправления могут принимать решения в рамках полномочий, определенных законом.

По материалам: Адвокат-консалтинг

Об обращении трамадола на территории Украины

Совместный приказ Министерства внутренних дел Украины и Министерства здравоохранения от 08.08.08 г. № 383/439 «Об отмене совместного приказа МВД и МЗ от 13.06.08 г. № 282/318»

Совместным приказом Министерства внутренних дел Украины и Министерства охраны здоровья Украины от 08.08.08 г. № 383/439 был отменен совместный приказ тех же госорганов от 13.06.08 г. № 282/318 «О временном порядке обращения медицинского средства трамадол».

Напомним, что отмененным документом устанавливались ограничения на ввоз, вывоз, производство и реализацию трамадола, его субстанций, а также комбинированных медицинских препаратов, содержащих в своем составе трамадол.

Данный приказ вступил в силу со дня его принятия -08.08.08 г.

По материалам: Адвокат-консалтинг

О порядке изменения оптово-отпускных цен на продовольственные товары

Постановление Кабинета Министров Украины от 06.08.08 г. № 709 «О внесении изменений в Порядок декларирования изменения оптово-отпускных цен на продовольственные товары»
Данным постановлением Кабинет Министров Украины внес изменения в Порядок декларирования изменения оптово-отпускных цен на продовольственные товары, утвержденный постановлением КМУ от 17.10.07 г. № 1222 (далее - Порядок).

Так, в соответствии с новой редакцией Порядка он определяет механизм декларирования субъектами хозяйствования изменения оптово-отпускных цен на муку пшеничную высшего, первого и второго сорта, муку ржаную обдирную, говядину, свинину, мясо птицы (тушка), колбасные изделия вареные, кроме высшего сорта, молоко коровье питьевое с содержанием жира до 2,5 %, сыр кисломолочный с содержанием жира до 9 %, сметану с содержанием жира до 20 %, масло сливочное с содержанием жира до 72,5 %, яйца куриные, сахар-песок, масло подсолнечное.

Также КМУ устранил недостаток, который содержался в п. 2 Порядка. Так, ранее согласно Порядку декларировать изменение оптово-отпускных цен необходимо было в случае, если они в течение месяца изменились на 1 %, теперь же КМУ уточнил, что декларированию подлежит изменение цен в течение месяца, которое превысило 1 %.

Кроме того КМУ в данном Порядке изменил механизм декларирования изменения оптово-отпускных цен. Так, прежде чем представлять соответствующий пакет документов в соответствующую госадминистрацию, субъекты хозяйствования должны будут пройти этап рассмотрения указанных в Порядке документов территориальными органами Госценинспекции. А уже впоследствии с заключением Госценинспекции обращаться в госадминистрацию.

В Порядке отдельно приведены пакеты документов, которые необходимо представлять в территориальные органы Госценинспекции субъектам хозяйствования, проводящим деятельность по производству продовольственных товаров (п. 3 Порядка). Что касается субъектов хозяйствования, проводящих деятельность по реализации продовольственных товаров, то они должны будут представлять в территориальные органы Госценинспекции пакет документов, приведенный в п. 4 Порядка.

Кроме того, новая редакция Порядка содержит механизм обработки территориальными органами Госценинспекции представленных субъектами хозяйствования документов, а также основания для отказа данным органом в предоставлении заключения.

Также в новой редакции Порядка указано, что по результатам анализа документов, представленных субъектом хозяйствования, территориальные органы Госценинспекции представляют письменные заключения для субъекта хозяйствования, проводящего деятельность по производству продовольственных товаров, - в семидневный срок, для субъекта хозяйствования, проводящего деятельность по реализации продовольственных товаров, - в двухдневный срок.

Помимо всего указанного, в приложениях к Порядку теперь приведены формы деклараций изменения оптово-отпускных цен отдельно для производителей и реализаторов продовольственных товаров. Напомним, что ранее и те и другие субъекты хозяйствования использовали одну (общую) форму такой декларации.

Вышеуказанное постановление вступило в силу со дня его официального опубликования - 19.08.08 г.

По материалам: Адвокат-консалтинг